July 28 2021 00:06:34
Навігація
· Головна
· Вчительске буття
· Блог адміна
· Календарні планування з історії та правознавства
· Конспекти уроків (історія)
· Конспекти уроків (правознавство)
· Конспект уроку з природничих дисциплін
· Конспекти уроків для початкових класів
· Методика та методологія навчання
· Освіта мовою закону
· Позакласні виховні заходи
· Статті на різні теми
· Статті на допомогу вчителю та батькам
· Пошук
· Файли
· Фотогалерея
· Зворотній зв'язок
· FAQ
Останні статті
· Плакати, кабінет... ...
· ЗМІ для шкіл?
· Оновлюємо кабінет...
· Поступаємо в українс...
· Чому приватні школи ...
Лічильники
Тема: ВЗАЄМНІ ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ БАТЬКІВ І ДІТЕЙ

Мета: дати уявлення про права та обовязки батьків та дітей; розуміти права та обовязки батьків і дітей, наводити приклади окремих прав батьків та дітей; моделювати та розвязувати правові ситуації поваязані з правами та обовязками батьків та дітей; формувати свідоме ставлення до взаємних прав батьків та дітей.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань учнів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь вчителя.

Батьки і діти зобов’язані надавати взаємну матеріальну допомогу та моральну підтримку один одному.

Батьки мають право і обов’язок виховувати своїх дітей та піклуватися про їх здоров’я, надавати їм освіту та готувати їх до праці. Батьки спільно виховують дітей. Якщо один з батьків проживає окремо від сімї, він зобов’язаний брати участь у вихованні дітей і має право спілкуватися з ними.

Батьки мають право вимагати повернення дітей від будь-якої особи, що удержує їх у себе не на підставі закону чи судового рішення.

За життя батьків діти не мають права на їх майно (незалежно від того, чи це інтелектуальна (затверджена в бюро сертифікації, для прикладу в http://kievburo.com.ua) чи матеріальана власність, так само, як батьки не мають право на майно дітей. Якщо у неповнолітніх є майно, батьки управляють ним як опікуни чи піклувальники з додержанням правил, встановлених для опіки та піклування.

Батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги. При ухиленні батьків від цього обов’язку кошти на утримання дітей (аліменти) стягуються з них в судовому порядку в розмірі: на одну дитину – чверть, на двох – третину, на трьох і більше – половину заробітку (доходу) батьків, але не менше 1/2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на кожну дитину, а з осіб, які працюють за контрактом в іноземних державах,- не менше двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на кожну дитину. Стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час може бути проведено не більш як за трирічний строк, що передував пред’явленню виконавчого листа до стягнення.

Утримання непрацездатних батьків, які потребують допомоги, є обовязком їх повнолітніх дітей. Якщо вони не виконують цей обовязок добровільно, їм можуть бути призначені аліменти. Діти можуть бути звільнені від обов’язків щодо утримання своїх батьків, якщо судом буде встановлено, що у свій час батьки ухилялися від виконання батьківських обов’язків.

По ходу роздовіді заповнюється табличка

 

Батьки

Діти

Право

Обовязки

Право

Обовязки

 

 

 

 

IV Розвязування задач на закріплення знань

20-річний студент Станіслав перебував на утриманні батьків і навчався на контрактній основі. Незадовго до закінчення першого семестру батько дав Станіславу 2000 грн. для оплати за навчання у другому семестрі. Однак Станіслав за ці гроші купив у свого товариша телевізор. Батько Станіслава, посилаючись на ст. 199 Сімейного кодексу, згідно з якою повнолітні син або дочка, які навчаються, мають перебувати на утриманні батьків до досягнення ними (студентами) 23 років, твердив, що укладений сином правочин має бути визнаний недійсним як такий, що суперечить законодавству. Проаналізуйте ситуацію.

 

Відповідь: Справді, батьки повинні утримувати дітей, які навчаються, до досягнення останніми 23-річного віку. Але це зовсім не означає, що такі син чи дочка не мають повної цивільної дієздатності. Тобто, вони можуть укладати будь-які правочини, що не суперечать актам цивільного законодавства і моральним засадам суспільства. Той факт, що кошти, надані батьком, використані не за призначенням, не може бути підставою для визнання правочину недійсним. Інша річ, що з точки зору моралі такий поступок Станіслава не може бути схвалений.

43. Після припинення шлюбу громадянки В. з громадянином Ш. за рішенням суду Ш. повинен був виплачувати на двох своїх неповнолітніх дітей аліменти. Але невдовзі по тому Ш. почав часто змінювати місце роботи, влаштовувався працювати таким чином, щоб основний доход мати на роботі за сумісництвом, намагаючись зменшити аліменти. Внаслідок цього розмір аліментів постійно зменшувався і був недостатній для утримання дітей. Що можна порадити В., щоб вийти з цього становища?

У даній ситуації йдеться про аліментні відносини, що виникають після припинення шлюбу. При призначенні розмірів аліментів суд, відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. При цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Згідно ст. 183 Сімейного кодексу України “Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.” Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід (що ми і маємо у даному випадку), то суд “за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.” (Сімейний кодекс України, ст. 183). “Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру.., то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.” (Сімейний кодекс України, ст. 184). Таким чином, громадянка В. повинна звернутися до суду для вирішення цього питання

 

  44. Олексій, перебуваючи у шлюбі з Іриною, дуже часто пиячив, виганяв її з дому разом з дітьми, інколи влаштовував бійки. Якось повертаючись додому напідпитку, він з власної вини потрапив під колеса автомобіля. Із-за отриманих травм він став інвалідом II групи. Чи має Олексій право на утримання від дружини? Чи матиме він право на утримання від своїх дітей після досягнення ними повноліття?

Відповідно до ч. V ст. 75 Сімейного кодексу, не має права на утримання той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбі. Як видно з умови задачі, поведінка Олексія була саме такою, тому він не має права на утримання від дружини. Що стосується права на утримання від дітей після досягнення ними повноліття, то слід зазначити, що суд може звільнити сина і (чи) дочку від виконання цього обов'язку за умови, якщо буде встановлено, що Олексій ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків.

                45. Зіновій при спробі втекти з місця вчинення розбою був поранений одним із перехожих. Цю обставину пізніше встановило слідство, і рішенням суду був оголошений обвинувальний вирок. Після відбуття покарання Зіновій став претендувати на утримання від своєї дружини, оскільки на цей момент був інвалідом III групи. Дружина йому в утриманні відмовила і перейшла проживати до своїх батьків. Зіновій звернувся з відповідним позовом до суду

 

  Зіновій не має права на утримання, бо став непрацездатним у зв'язку зі скоєнням умисного злочину і ця обставина була встановлена судом (ч. V ст. 75 Сімейного кодексу).

46. Перебуваючи у стані сп'яніння, Вадим заподіяв каліцтво дружині, внаслідок чого вона стала інвалідом II групи. Інвалідна пенсія дружини була на 200 грн. меншою, ніж її зарплата. Вона поставила вимогу перед Вадимом не тільки відшкодувати втрачений дохід, а й вимогу про сплату аліментів. Вадим у відповідь запропонував дружині вибрати щось одне з двох. Проаналізуйте ситуацію.

Відповідно до ч. VІ ст. 75 Сімейного кодексу, той із подружжя, хто став непрацездатним внаслідок протиправної поведінки другого з подружжя, має право на утримання незалежно від права на відшкодування шкоди відповідно до Цивільного кодексу України. Тобто суд повинен присудити Вадиму щомісячно сплачувати відшкодування шкоди, яка становила різницю між заробітною платою та призначеною дружині пенсією, і задовольнити вимогу дружини про сплату аліментів.

48. Валентина проживала з Георгієм у шлюбі понад 15 років. В останній рік подружнього життя Георгій почав пиячити і часто бив дружину. Через 2 роки після розірвання шлюбу Валентина була визнана недієздатною внаслідок психічного захворювання. Чи може у Валентини виникнути право на аліменти? Свою відповідь обґрунтуйте.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 Сімейного кодексу особа має право на утримання і тоді, коли вона стала інвалідом після спливання одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка під час шлюбу. Якщо опікуну Валентини вдасться довести наявність прямого причинового зв'язку між протиправною поведінкою Георгія та інвалідністю Валентини, то в останньої виникне право на аліменти.

 

  22. Петров та його колишня дружина Багрова уклали правочин, згідно з яким Петров відмовлявся від утримання своїх неповнолітніх дітей і водночас від права на частку в спільній сумісній власності подружжя на користь дітей. У свою чергу, колишня дружина зобов'язувалася не укладати повторного шлюбу до досягнення дітьми повноліття. Висловіть свою думку щодо відповідності цього правочину законодавству.

Згідно зі ст. 190 Сімейного кодексу, той із батьків, з ким проживає дитина (у цьому випадку Багрова), і той із батьків, хто проживає окремо від неї (у даному випадку Петров), з дозволу органу опіки і піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно. Такий договір нотаріально посвідчується і підлягає державній реєстрації. Петров міг укласти такий договір, але за умови, що він стосувався б не всієї його частки в спільній сумісній власності подружжя, а тільки того майна, на яке поширюється правовий статус нерухомості. Що стосується зобов'язання, яке взяла на себе Багрова, то воно суперечить ст. 27 Цивільного кодексу, згідно з якою правочин, що обмежує правоздатність фізичної особи, є нікчемним.

37. Олег та Наталія, які мали 10-річну дочку Віолетту, вирішили розірвати шлюб. Майно вони поділили за домовленістю. Після поділу майна Олег одержав автомобіль “Volkswagen”, гараж і дачний будинок, а Наталія - будинок з усім майном, що в ньому було. Вартість майна, яке дісталося чоловікові, була на 18 тис. грн. меншою. Оскільки Віолетта проживала разом із матір'ю, то батьки уклали договір про припинення права на аліменти дитини у зв'язку з тим, що Олег відмовляється від грошової компенсації за недоодержане майно при розірванні шлюбу. Чи правомірним буде такий договір? Свою відповідь обґрунтуйте.

 

Такий договір не може бути правомірним, оскільки він суперечить інтересам дитини. Адже йдеться про те, що власником майна стане тільки мати, а не вона і дитина, як це передбачено ч. ІІ, ст. 190 Сімейного кодексу. Якби цей договір був правомірним, то це означало б відмову від права на аліменти, а за таким договором може мати місце тільки заміна суб'єкта виконання аліментного обов'язку.

 

IV. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Будь-ласка, залогіньтеся для додавання коментарів
Рейтинги
Рейтинг доступний лише для користувачів.

Будь-ласка, залогіньтеся або зареєструйтеся для голосування.

Немає даних для оцінки.
Авторизація
Логін

Пароль



Забули пароль?

 Відновити 
Зараз на сайті
· Гостей: 1

· Користувачів: 0

· Всього користувачів: 2,515
· Новий користувач: valentina-kundel
Сторінка завантажилась за 0.07 сек. 2,772,216 унікальних відвідувачів