June 18 2021 06:25:34
Навігація
· Головна
· Вчительске буття
· Блог адміна
· Календарні планування з історії та правознавства
· Конспекти уроків (історія)
· Конспекти уроків (правознавство)
· Конспект уроку з природничих дисциплін
· Конспекти уроків для початкових класів
· Методика та методологія навчання
· Освіта мовою закону
· Позакласні виховні заходи
· Статті на різні теми
· Статті на допомогу вчителю та батькам
· Пошук
· Файли
· Фотогалерея
· Зворотній зв'язок
· FAQ
Останні статті
· Плакати, кабінет... ...
· ЗМІ для шкіл?
· Оновлюємо кабінет...
· Поступаємо в українс...
· Чому приватні школи ...
Лічильники
Тема. Людина — особа — громадянин

Мета:            з'ясувати співвідношення понять «людина — особа — громадянин» і «громадянство»; ознайомити учнів з ос­новними нормами Закону України «Про громадянство України»; виховувати в учнів розуміння важливості належності до громадянства та гордості за належність до українського громадянства; формувати вміння пра­цювати з нормативними актами та практичного їх ви­користання.

Обладнання: Конституція України; таблиці «Людина —особа — громадянин», «Визначення громадянства дитини»; по­літична карта світу; Закон України «Про громадянст­во України» або витяги з нього.

Основні поняття: людина, особа, громадянин, громадянство.

Людина - це жива розумна істота, яка має волю, дар мислення, здатна виробляти знаряддя праці та може свідомо користуватися ними.

Індивід - це конкретна людина, що біологічно і соці¬ально вирізняється з-поміж інших людей, має індивіду¬ально виражені психофізичні якості.

Особистість - людина як носій свідомості, тобто суб’єкт пізнання, переживання, відношення і активного перетворення навколишнього світу, що відзначається неповторною сукупністю соціально значущих якостей, способом існування якої є її розвиток та діяльність.

Особа - це суб’єкт правовідносин

Громадянин - людина, що має стійкий правовий зв’язок з конкретною державою, що проявляється у вза¬ємних правах та обов’язках.

Правовий статус особи - це її юридично закріплене становище в державі й суспільстві, що становить важ¬ливу складову частину суспільного статусу особистості, належить до її якості як людини і громадянина, характеризує зв’язки особи з державою та державно організованим суспільством.

Іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві держави, на території якої знаходиться в конкретний час, і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Особа без громадянства - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм гро­мадянином

Особи з подвійним громадянством (біпатриди)  - це особи, які на підставі міждержавного договору визна¬ні одночасно громадянами тих держав, які підписали цей договір.

Тип уроку:    урок вивчення нового матеріалу.

 

 

Структура уроку

I.  Організаційний момент

II.  Вивчення нового матеріалу

1. Людина — особа — громадянин.

2.  Поняття громадянства.

3.  Громадянство в українському законодавстві.

III.  Закріплення нових знань і вмінь учнів

IV.  Підсумки уроку

V. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

I.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

IIВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Людина особа громадянин.

Учитель у своєму вступному слові повідомляє учням, що на цьо­му уроці розпочинається вивчення нового розділу курсу — «Основи правового статусу людини і громадянина. Громадянські (особисті) та політичні права»; повідомляє тему і основні завдання уроку.

Бесіда.

1.   Хто з вас має молодших братів чи сестер?

2.   Чи пам'ятаєте ви, якими вони були, коли народилися?

Розповідь вчителя*.

Дитина, тільки-но з'явившись на світ, вже має всі фізичні ознаки людської істоти: певну будову тіла, внутрішні органи тощо. Але вона ще не відкликається на своє ім'я, не відрізняє своїх родичів (навіть батьків) від інших людей. Тобто дитина вже фізично існує як люд­ська істота, з точки зору біології вона вже є людиною. Якщо прига­дати курс біології, людська істота латинською мовою називається Ното баріепз. (Учитель звертає увагу учнів на перший рядок табли­ці «Людина — особа — громадянин», яку заздалегідь підготовано на дошці.) Поняття «людина» є суто біологічним, воно супроводжує особу на протязі всього життя, незважаючи на стан здоров'я, психіч­ний стан тощо. Отже, фактично поняття людина співпадає з понят­тям Ното Заріепз.

Що ж собою являє поняття «особа»? Поступово дитина росте, розвивається, починає реагувати на своє ім'я, розмовляти, вирізняти себе з навколишнього світу та оточення, у неї з'являються певні

погляди.

Запитання. 

Чи можливі ці зміни без людського оточення, без людського су­спільства?

(Учитель організує обговорення відповідей учнів, навівши при­клад з книги Р. Кіплінґа «Мауглі» або іншу ситуацію.)

Зміни у розвитку людини, її поведінці значною мірою залежать від навколишнього оточення. Тобто вони можливі лише в людсько­му суспільстві. (Учитель звертає увагу на другий рядок таблиці.) Поняття «особа» є поняттям соціальним, воно означає людську істо­ту, яка досягла певного рівня свого розвитку. Досягнення цього рів­ня можливе лише в людському суспільстві, отже це поняття —соціальне.

Завдання. 

Поясніть, як ви розумієте поняття «соціальне».

Більшість людей живе не лише в своїй родині, серед друзів і зна­йомих, але й має зв'язки з певною державою, права та обов'язки, які суттєво різняться в залежності від країни проживання. Саме цей зв'язок і визначає поняття «громадянин». Отже, (учитель звер­тає увагу учнів на третій рядок таблиці) громадянин — це поняття політико-правове і визначає зв'язок людини з певною державою.

Проміжний підсумок.

Користуючись таблицею, учитель підкреслює різницю вивчених понять: людина — поняття біологічне, особа — соціальне, громадя­нин — політико-правове

 

 

2. Поняття громадянства.

Розповідь вчителя.

Поняття «громадянство» означає стійкий, юридично визначений, необмежений в часі та просторі зв'язок людини з певною державою. Юридична визначеність — це регулювання відносин людини і держави відповідними нормативно-правовими актами. Стійкість та не­обмеженість в часі та просторі означає, що громадянство зберігаєть­ся в багатьох життєвих ситуаціях не лише на території певної дер­жави, а й за ЇЇ межами, на протязі всього життя людини. Запитання.

Як ви вважаєте, чи можливе існування людини, що не пов'язана ' з жодною країною.

У разі потреби учитель допомагає учням навідними запитаннями: «З якою державою пов'язані члени племені, що раптово виявили в джунглях Африки і яке не спілкувалося з навколишнім людським світом сотні років? Чи всі жителі України пов'язані з нашою держа­вою або іншими країнами?».

Учитель узагальнює відповіді учнів і робить висновок про існу­вання людей, які не відносяться до жодної країни. Навіть в тому випадку якщо наймають квартиры посуточно, чи купляють житло, що в принципі майже нереально.

Розповідь вчителя.

Для позначення людей, про яких йшлося вище, з'явився спеціаль­ний термін «апатрид», який складається із частки заперечення «а» і слова громадянин («патрид»). Тобто означає «не громадянин», «без громадянства». Але існують випадки, коли окремі особи мають гро­мадянство двох країн одночасно. Таких людей називають «біпатри­ди»: «бі» — два, «патрид» — громадянин. Отже, «громадянин дві­чі», «подвійний громадянин».

Слід розпізнавати ці поняття: апатрид — це особа, яка не нале­жить до громадянства жодної країни, біпатрид — особа, яка одночасно має громадянства двох країн.

У теперішній час більшість країн світу уклали угоди про попере­дження появи апатридів та біпатридів і намагаються забезпечити це своїм законодавством.

Крім того існує різниця між поняттями «громадянство» і «під­данство».

Колективна робота за завданнями.

1.   Згадайте форми правління держави.

2.   Дайте визначення республіки та монархії і наведіть приклади країн, які мають названу форму правління.

(За наявності політичної карти світу доцільно запропонувати по­казати ці країни на карті: монархії— Велика Британія, Японія, Швеція, Саудівська Аравія тощо; республіки — СІІІА, Німеччина, Франція, Росія тощо.)

Учитель коригує і доповнює відповіді учнів; вказує, що в монархії прийнято казати— людина живе «під королем», «під імператором», «під царем», тому це «піддані» відповідного монарха, у респуб­ліці ж прийнята форма— «громадянин держави». Отже, піддан­ство — поняття, притаманне для монархії, громадянство — для республіки.

3. Громадянство в українському законодавстві. (Учитель зазначає, що основні положення щодо громадянства за­кріплено в Конституції України, і пропонує учням згадати дату її прийняття.)

Робота з правовим документом.

Опрацювати Ст. 4 і Ст. 25 Конституції України та визначити ос­новні положення щодо громадянства, які містяться в цих статтях. (У разі нестачі часу рекомендується поділити клас на дві групи, одна з яких працюватиме з текстом Ст. 4, інша — з текстом Ст. 25.)

Конституція України

Стаття 4

В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинен­ня громадянства України визначаються законом.

Стаття 25

Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі. Україна гарантує піклу­вання та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами. У ході спільної роботи з учнями учитель визначає основні поло­ження конституційного статусу громадянина: єдине громадянство, неможливість позбавлення громадянства, вигнання з країни чи ви­дачі іншій країні, захист громадян України за її межами. Кожне положення учитель коментує. Доцільно звернути увагу на положен­ня про єдине громадянство (слід наголосити на вже відомому учням понятті «біпатрид»). При розгляді положення про неможливість видачі громадянина потрібно підкреслити, що це означає не звіль­нення громадянина від юридичної відповідальності, а лише те, що він відповідатиме в нашій країні, за українськими законами.

Розповідь вчителя.

Конституція України визначає основні положення, пов'язані з гро­мадянством, більш докладно ці питання регулюються Законом Украї­ни «Про громадянство України». Уперше цей закон було прийнято в 1991 р. Закон, що діє у теперішній час, прийнятий в 2001 р. і до­сить суттєво змінений порівняно з попереднім.

Імітаційне завдання.

Уявіть себе депутатами парламенту і визначте, які положення, на вашу думку, мають увійти до закону України «Про громадянство України».

Учитель узагальнює відповіді учнів і відзначає, що перш за все в новій державі (закон приймався в новоутвореній державі Україна) слід було визначити, хто має вважатися її громадянами. Можливі були два варіанти — визнати громадянство всіх, хто на час утворен­ня України жив на її території і не належав до громадянства інших країн, або визнати громадянство лише за тими, хто є корінними жителями України з діда-прадіда.

Вивчення питання теми в групах.

Учитель об'єднує учнів у малі групи (5—7 осіб), і пропонує обго­ворити названі варіанти і визначити свою позицію.

Підведення   підсумків  роботи.

Представники кожної групи висловлюють і обґрунтовують свою позицію.

Учитель коментує відповіді учнів і повідомляє, що Україна ви­знала громадянство всіх, хто на час утворення держави жив на її території і не належав до громадянства інших країн, тобто обрала перший, більш демократичний варіант. Деякі інші країни, що утво­рилися на теренах колишнього СРСР (Латвія, Литва, Естонія), об­рали протилежний варіант, що призвело до утворення величезної кількості апатридів та порушення їх прав.

Проміжний підсумок.

Згідно із Законом України «Про громадянство України» громадя­нами України було визнано всіх, хто на час утворення держави та прийняття закону постійно проживав на території України і не мав громадянства інших країн.

Розгляд питання про набуття громадянства при народженні дити­ни, а також визначення його при зміні громадянства батьків пропо­нується здійснити в процесі роботи малих учнівських груп.

Розподіл  учнів  по  групах. Постановка  завдання. 

Учитель об'єднує учнів у малі групи (5—7 осіб) і пропонує уявивши себе юридичною консультацією, на підставі витягів із Закону України «Про громадянство України»[5, с. 69—70; 9, с. 41— 54] надати аргументовану відповідь на запитання щодо гро­мадянства.

Імітаційне завдання. 

Уявіть себе депутатами парламенту і визначте, які положення, на вашу думку, мають увійти до закону України «Про громадянство України».

Учитель узагальнює відповіді учнів і відзначає, що перш за все в новій державі (закон приймався в новоутвореній державі Україна) слід було визначити, хто має вважатися її громадянами. Можливі були два варіанти — визнати громадянство всіх, хто на час утворен­ня України жив на її території і не належав до громадянства інших країн, або визнати громадянство лише за тими, хто є корінними жителями України з діда-прадіда.

Вивчення питання теми в групах.

Учитель об'єднує учнів у малі групи (5—7 осіб), і пропонує обго­ворити названі варіанти і визначити свою позицію.

Підведення   підсумків  роботи.

Представники кожної групи висловлюють і обґрунтовують свою позицію.

Учитель коментує відповіді учнів і повідомляє, що Україна ви­знала громадянство всіх, хто на час утворення держави жив на її території і не належав до громадянства інших країн, тобто обрала перший, більш демократичний варіант. Деякі інші країни, що утво­рилися на теренах колишнього СРСР (Латвія, Литва, Естонія), об­рали протилежний варіант, що призвело до утворення величезної кількості апатридів та порушення їх прав.

Проміжний підсумок.

Згідно із Законом України «Про громадянство України» громадя­нами України було визнано всіх, хто на час утворення держави та прийняття закону постійно проживав на території України і не мав громадянства інших країн.

Розгляд питання про набуття громадянства при народженні дити­ни, а також визначення його при зміні громадянства батьків пропо­нується здійснити в процесі роботи малих учнівських груп.

Розподіл  учнів  по  групах. Постановка  завдання.

Учитель об'єднує учнів у малі групи (5—7 осіб) і пропонує уявивши себе юридичною консультацією, на підставі витягів із Закону України «Про громадянство України»[5, с. 69—70; 9, с. 41— 54] надати аргументовану відповідь на запитання щодо гро­мадянства.

Група 1. У родині Марії С. і Андрія В. народився син. Обидва вони громадяни України, син народився в Москві, де вони гостюва­ли у родичів. Батьків цікавить, чи отримає їх дитина громадянство України, адже народилася вона за межами нашої країни.

Зразок відповіді. Дитина є громадянином України згідно зі Ст. 7 Закону України «Про громадянство України», тому що обоє батьків є громадянами України.

Група 2. У пологовому будинку №9 м. Києва народилася дів­чинка. Мати дитини — громадянка України, батько — студент з Йор­данії, громадянин цієї країни, який навчається у Київському полі­технічному інституті. Батько вважає, що дитина є громадянином Йорданії, мати бажає, щоб донька отримала українське громадян­ство. Мати звернулася з проханням пояснити, яке громадянство

матиме її дитина.

Зразок відповіді. Дитина є громадянином України згідно зі Ст. 7 Закону України «Про громадянство України», тому що грома­дянство України отримує дитина, в якої хоча б один з батьків є гро­мадянином України.

Група 3. Під час навчання в університеті Ганна П. одружи­лася з громадянином Лівану Ахмедом Р. Після закінчення навчан­ня вони виїхали жити до Лівану. Через рік в них народилася дівчинка. Мати хвилюється, чи має її донька право на українське

громадянство.

Зразок відповіді. Мати зберігає громадянство України не­залежно від укладання шлюбу з іноземцем і виїзду на постійне про­живання до Лівану, тому дитина є громадянином України згідно зі Ст. 7 Закону України «Про громадянство України».

Група 4. До дверей лікарні в м. Одесі було підкинуто новонаро­джену дитину. Незважаючи на намагання співробітників лікарні і працівників міліції, встановити батьків дитини не вдалося. Голов­ний лікар звернувся до юридичної консультації з питанням, як ви­значити громадянство дитини в цьому випадку, адже батьки хлоп­чика невідомі.

Зразок відповіді. Дитина є громадянином України згідно зі

Ст. 7 Закону України «Про громадянство України».

Група 5. Батьки 17-річного Андрія прийняли рішення виїхати на постійне місце проживання до Молдови, звідки родом батько. При цьому вони подали заяву про вихід з українського громадянст­ва та прийом до молдавського громадянства. Хлопець не хоче розлу­чатися з батьками і готовий переїхати до Молдови, але не хоче втрачати українське громадянство. Він просить пояснити, чи можна вирішити це питання згідно з його бажанням.

Зразок відповіді. Згідно із Ст. 18 Закону України «Про гро­мадянство України» виїзд за кордон для постійного проживання не тягне за собою втрати громадянства, крім того зміна громадянства у віці з 15 до 18 років можлива лише за згодою неповнолітнього. Отже Андрій має право на збереження українського громадянства.

Підведення  підсумків   роботи.

Представники груп доповідають про виконання завдання. Учи­тель під час відповідей заповнює останню колонку таблиці «Поря­док визначення громадянства дитини», яку заздалегідь підготовано на дошці. При цьому ситуації, на які немає завдань, учитель пояс­нює самостійно.

ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ГРОМАДЯНСТВА ДИТИНИ

Громадянство матері

Громадянство батька

Місце народження

Громадянство дитини

Україна

Україна

Україна

Україна

Україна

Україна

За межами України

Україна

Україна

Іноземець

Україна

Україна

Україна

Іноземець

За межами України

Україна

Україна

Без громадянства

Україна

Україна

Без громадянства

Без громадянства

Україна

Україна

Невідомий

Невідомий

Україна

Україна

Розповідь вчителя. 

Стійкість громадянства в Україні визначається нормами Закону України «Про громадянство України», зокрема про збереження гро­мадянства при зміні місця проживання, при укладанні шлюбу з іно­земцем тощо.

Громадянство України припиняється внаслідок виходу з гро­мадянства України; внаслідок втрати громадянства України; за підставами, передбаченими міжнародними договорами. Вихід з гро­мадянства України можливий лише внаслідок свідомих дій грома­дянина: власна заява про вихід з громадянства, набуття громадянст­ва іншої держави, вступ на службу до іноземної армії або державну службу іншої держави.

Документами, які підтверджують громадянство України, є пас­порт, а для тих, хто не досяг 16-річного віку,— свідоцтво про наро­дження.

III. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ Колективна робота за завданнями. 

1.   Дайте визначення понять «людина», «особа», «громадянин», «громадянство», «апатрид», «біпатрид».

2.   Назвіть конституційні принципи громадянства в Україні.

IV.  ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель відзначає важливість поняття громадянства для кожного з жителів держави, нагадує, що громадянство визначає взаємні права і обов'язки громадянина та держави; аналізує роботу учнів у групах.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.   Опрацювати текст підручника

Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Будь-ласка, залогіньтеся для додавання коментарів
Рейтинги
Рейтинг доступний лише для користувачів.

Будь-ласка, залогіньтеся або зареєструйтеся для голосування.

Немає даних для оцінки.
Авторизація
Логін

Пароль



Забули пароль?

 Відновити 
Зараз на сайті
· Гостей: 1

· Користувачів: 0

· Всього користувачів: 2,515
· Новий користувач: valentina-kundel
Сторінка завантажилась за 0.09 сек. 2,762,756 унікальних відвідувачів