October 18 2019 14:44:04
Навігація
· Головна
· Вчительске буття
· Блог адміна
· Календарні планування з історії та правознавства
· Конспекти уроків (історія)
· Конспекти уроків (правознавство)
· Конспект уроку з природничих дисциплін
· Конспекти уроків для початкових класів
· Методика та методологія навчання
· Освіта мовою закону
· Позакласні виховні заходи
· Статті на різні теми
· Статті на допомогу вчителю та батькам
· Пошук
· Файли
· Фотогалерея
· Зворотній зв'язок
· FAQ
Останні статті
· Плакати, кабінет... ...
· ЗМІ для шкіл?
· Оновлюємо кабінет...
· Поступаємо в українс...
· Чому приватні школи ...
Лічильники
Хотілось би прочитати повну версію російських лекцій з політології, наразі враження від фрагментів

Унікальність світосприйняття беззаперечно завжди відображається в викладанні гуманітарних предметів у тій чи іншій країні. Найчастіше мірилом оцінки оточуючого світу стає історія і політологія. Можливо саме через це, мені захотілось ознайомитись із основними моментами викладання цих неоднозначних наук у наших найближчих сусідів - росіян. Правда, якщо про історію знають більше, то політологічні питання і трактування прийняті в російській політології майже ніде не зачіпаються.


Одразу відмічу, що в свої висновках  я не буду претендувати на абсолютну істинність і причина цього банальна – не достаток профільної літератури останнього року випуску в загальному доступу. Крім цього, висновки довелось робити більше на основі фрагментів книги «Лекции по политологии» яку продають на одному з російських сайті. Отже, почну з того, що політологічні лекції написані доволі цікавими людьми – Сергієм Кара-Мурзою та Олександром Вершиніним. Відмітились в Україні у період правління Януковича, тому і тон їхніх лекцій для підростаючих політологів загально зрозумілий.


Особливо сподобалась акцентуація уваги авторського колективу на виключній ролі традицій на загальнополітичне життя суспільства, зокрема зацікавила фраза: «В 1990-е годы дело было не только в непрерывности изменений в институтах, хотя и это само по себе наносило культурную травму населению, но и в том факте, что институциональная революция исходила из радикального отрицания традиции. Ликвидировались государственные и общественные институты, которые просуществовали в России сотни лет, к которым привыкло все население и уже не мыслило без них нормальной жизни.»  Парадоксально, але фактично прагнучи подати студентам матеріал по політології автори прагнуть сформувати у майбутньої політичної еліти світосприйняття традиційно консервативного, експансіоніського російського етносу.  Особисто у мене, виникає висновок про прагнення автора даної лекції фактично заперечити практичну необхідність будь-яких змін російського суспільства шляхом трансформації політико-державних інститутів. Відповідно виникає банальне запитання – як змінювати на краще суспільство? Чи просто пропонується законсервувати існуючий лад і тішити росіян їхньою виключністю і самобутньою закостенілістю?


Звичайно, хотілось би прочитати повний текст лекцій, адже тільки в такому випадку зможу сформувати загальне враження і побачити виклад матеріалу в його цілісності, але, нажаль не можу позволити придбати у власну бібліотеку дане видання, тому залишається лише чекати появи електронних версій в загальному, або й платному доступі (правда за помірну ціну).  

Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Будь-ласка, залогіньтеся для додавання коментарів
Рейтинги
Рейтинг доступний лише для користувачів.

Будь-ласка, залогіньтеся або зареєструйтеся для голосування.

Немає даних для оцінки.
Авторизація
Логін

Пароль



Забули пароль?

 Відновити 
Зараз на сайті
· Гостей: 1

· Користувачів: 0

· Всього користувачів: 2,515
· Новий користувач: valentina-kundel
Сторінка завантажилась за 0.12 сек. 2,523,017 унікальних відвідувачів