May 23 2019 08:35:06
Навігація
· Головна
· Вчительске буття
· Блог адміна
· Календарні планування з історії та правознавства
· Конспекти уроків (історія)
· Конспекти уроків (правознавство)
· Конспект уроку з природничих дисциплін
· Конспекти уроків для початкових класів
· Методика та методологія навчання
· Освіта мовою закону
· Позакласні виховні заходи
· Статті на різні теми
· Статті на допомогу вчителю та батькам
· Пошук
· Файли
· Фотогалерея
· Зворотній зв'язок
· FAQ
Останні статті
· Чому приватні школи ...
· Декілька слів про до...
· Реалії українського ...
· Декілкьа слів про за...
· Для чого розпізнават...
Лічильники
Тема: Англо-франко-радянські переговори. Радянсько-німецькі договори.

Урок 6.

 

Тема: Англо-франко-радянські переговори. Радянсько-німецькі договори.

Мета:  визначити суть радянської зовнішньої політики напередодні Другої світової війни, з’ясувати причини безрезультатності англо-франко-радянських переговорів та зближення між СРСР та Німеччини, охарактеризувати Пакт про ненапад між СРСР та Німеччиною та таємний протокол до нього; розвивати навички роботи з документальними матеріалами в процесі вивчення історії; виховувати в учнів почуття патріотизму, національності свідомості, усвідомлення важливості взаєморозуміння між народами.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, стінна карта «Політична карта світу», атлас.

Основні дати: 1939р.— початок переговорів між СРСР, Англією та Францією у Москві; квітень 1939р.— захоплення Албанії Італією; 23 серпня 1939 р.— радянсько-німецький пакт і сек ретний протокол до нього; 1 вересня 1939 р.— початок Другої світової війни.

 

ХІД УРОКУ.

І. Організація класу.

 

ІІ. Повторення вивченого.

Гра «Хокей»

       Як і в справжньому хокеї, кількість «хокеїстів на полі» від кожної команди — по шестеро (один воротар, двоє захисників і троє нападників). Правила гри в навчальному хокеї схожі на пра вила гри у справжньому. Тільки ці «хокеїсти» сидять за навчаль ними столами. Кидок у ворота в навчальному хокеї означає запи тання, поставлене суперником. «Гол» — на запитання відповідь не дано. Або неправильна від повідь. «Шайбу відбито» — за хисники або воротар дали пра вильну відповідь. Команди отримують перелік можливих питань. Якщо команда обрала і задала запитання на яке суперник не дав відповіді, але й сама команда відповіді не знає – «гол» не зараховується а навпаки призначається «штрафний».

      Учитель – арбітр  Він стежить за дотриманням правил, видаляє порушників, зу пиняє час, дає гравцям дозвіл на запитання й на відповідь.

       Усі інші виступають у ролі за пасних гравців або вболівальників.

Запитання для «Хокею»:

1) Які країни в 30-ті роки утворили агресивний блок?

2) Назвіть факти наростання воєнної агресії з боку держав вісі «Берлін - Рим - Токіо».

3) Чому керівні політичні кола Великобританії і Франції вибрали тактику умиротворення агресорів?

4) Хто з політичних лідерів брав участь у Мюнхенській змові?

5) Який привід використала гітлерівська Німеччина для захоплення Австрії і відокремлення Судетської області, що належала Чехословаччині?

6) Яку позицію займав австрійський уряд відносно «аншлюсу» Австрії з Німеччиною?

7) Яким чином остаточно було ліквідовано чехословацьку державу?

8) Яку позицію займали Велика Британія та Франція щодо Польщі?

9) Визначте етапи створені вісі «Берлін – Рим – Токіо»?

10) Назвіть провідників політики «умиротворення»?

11) Коли Японія окупувала Маньчжурію?

12) У якому році Японія Вийшла з Ліги Націй?

13) З історією якої країни пов’язаний термін «ізоляціонізм»?

14) Як називався союз між Німеччиною та Італією?

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

 

  1. Англо-франко-радянські переговори.

 

 «Дерево рішень»

Етапи реалізації:

●        Учитель ставить задачу для обговорення.

●        Учні опрацьовують основну інформацію з проблеми, історичні факти, дати, події тощо (робота з підручником).

●        Учитель ділить клас на групи по 4-6 чоловік.

●        Кожній групі роздають ся таблиці та яскраві фломастери.

●        Учні заповнюють таблицю й приймають рішення щодо виголошеної проблеми.

●        Представники кожної групи розповідають про результати.

●        Викладач порівнює отримані результати, відповідає на питання учнів, підводить підсумки.

Таблиця

 

Причини зриву англо франко-радянських переговорів

 

Питання, що обговорювались

Обставини, що зумовили безрезультатність

 

2. Радянсько-німецькі договори.

 

1) Радянсько-німецький договір про ненапад.

Ознайомлення з документом

Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом

23 серпня 1939 року

Уряди СРСР і Німеччини, керовані бажанням зміцненням справи миру між СРСР і Німеччиною і, виходячи з основних положень договору про ней тралітет, укладеного між СРСР і Німеччиною у квітні 1926 року, прийшли до наступної угоди:

Обидві Договірні Сторони зобов'язуються утримуватися від будь-якого насильства, агресивної дії, від будь-якого нападу щодо один одного, як окре мо так і спільно з іншими державами.

У випадку, коли одна з Договірних Сторін виявиться об'єктом військо вих дій з боку третьої держави, інша Договірна Сторона не буде підтримува ти ні в якій формі цю державу.

Уряди обох Договірних Сторін залишаться в майбутньому в контакті один з одним для консультації, щоб інформувати один одного в питаннях, які торкаються їх спільних інтересів.

Жодна з Договірних Сторін не буде брати участі в будь-якому угрупо ванні держав, яке прямо або посередньо скероване проти іншої сторони.

У випадку виникнення суперечок або конфліктів між Договірними Сто ронами з тих чи інших питань, обидві сторони будуть вирішувати ці супереч ності або конфлікти виключно мирним шляхом за допомогою дружнього об міну думками або в деяких випадках шляхом створення комісій з врегулю вання конфліктів.

Даний договір укладається терміном на десять років з тим, що, оскільки одна з Договірних Сторін не денонсує його за рік до закінчення терміну, тер мін дії договору буде вважатися автоматично продовженим на наступні п'ять років.

Даний договір підлягає ратифікації у можливо короткий термін. Обмін ратифікаційними грамотами повинен відбутися в Берліні. Договір вступає в силу негайно після його підписання. Складено в двох оригіналах німецькою і російською мовами, в Москві 23 серпня 1939 р.

За уповноваженням уряду СРСР                    За уряд Німеччини

В. Молотов                                                           Й. Ріббентроп

 

 

 

Усне обговорення

       Вчитель дає одне за одним завдання, учні відшукують відповіді в тексті договору.

●        Дата і місце укладення договору. Кількість статей.

●        Прізвища міністрів закордонних справ Німеччини та СРСР.

●        Який мотив укладення угоди вказаний у документі?

●        Перелічіть взаємні зобов'язання сторін.

●        Що означають поняття «денонсація» і «ратифікація»? На який термін укладено договір?

●        Якщо брати до уваги наступний розвиток подій, то в яких саме статтях проявилися лицемірство і підступність договірних сторін?

 

2) Таємний додатковий протокол.

Історія збереження тексту таємного протоколу

Оригінали російського і німецького документа не виявлені в архівах. В науковому обігу знаходяться тексти, першоджерелом яких є мікрофільми, зроблені в кінці війни за вказівкою Ріббентропа. Разом з частиною архівів МЗС Німеччини мікрофільми були вивезені спочатку в Сілезію, а згодом — в Мюльхаузен (Тюрінгія). Навесні 1945 р. поступила вказівка знищити архіви. Цим, зокрема, займався радник і перекладач канцелярії міністра Карл фон Льош. На свій страх і ризик він не став знищувати мікрофільми, а поклав ко тушки з ними в металеву коробку, обмотав її промасленою ганчіркою і зарив у парку замку Шенберг під Мюльхаузеном.

12 травня 1945 р. фон Льош розповів про сховану коробку британсь кому підполковнику Роберту Томсону. Той повідомив про це американців. 14 – 19  травня коробка була викопана і доставлена в Лондон, де американці зробили дублікати всіх мікрофільмів. Всього виявилося 20 котушок, на яких було знято 9725 сторінок документів. Серед них — додатковий протокол, підписаний в Москві 23 серпня 1939 р.

 

Робота з документом

Таємний додатковий протокол

При підписанні договору про ненапад між Німеччиною і Союзом Ра дянських Соціалістичних Республік нижчепідписані уповноважені обох сто рін обговорили в суворо конфіденційному порядку питання про розмежуван ня сфер взаємних інтересів у Східній Європі. Це обговорення призвело до нижче наведеного результату:

  1. У випадку територіально-політичної перебудови областей, які вхо дять у склад Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), пів нічний кордон Литви одночасно є межею сфер інтересів Німеччини і СРСР. При цьому інтереси Литви щодо Віденської області визнаються обома сторо нами.
  2. У випадку територіальне-політичної перебудови областей, які вхо дять в склад Польської Держави, межа сфер інтересів Німеччини і СРСР буде приблизно проходити по лінії рік Нарева, Вісли й  Сяну.

Питання, чи у взаємних інтересах бажаним є збереження незалежної Польської Держави і які будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з'ясоване лише протягом наступного політичного розвитку.

У будь-якому випадку обидва Уряди будуть вирішувати це питання в порядку дружньої взаємної згоди.

1.   Стосовно південного сходу Європи з радянської сторони підкреслю ється інтерес СРСР до Бессарабії. З німецької сторони заявляється про її по вну політичну незацікавленість в цих областях.

2.   Цей протокол буде зберігатися обома сторонами в суворій таємниці.

Москва, 23 серпня 1939 р.

За уповноваженням уряду СРСР                   За Уряд Німеччини

В. Молотов                                                         Й. Ріббентроп

 

      Учитель наголошує на тому, що саме таємний протокол до дого вору про ненапад увійшов в історію під назвою пакту Молотова-Ріббентропа Учням пропонується законспектувати найважливіше в документі, з їхньої точки зору, пі сля чого організовується обмін думками щодо змісту. Необхідно простежити за тим, щоб прозвучала інформація, обов'язкова для учнів:

 - конфіденційність питання, розглянутого уповноваженими Німеччи ни і СРСР; збереження протоколу обома сторонами в суворій таєм ниці;

 - суть документу – розмежування сфер взаємних інтересів у Східній Європі;

 - територіальні інтереси СРСР поширюються на Фінляндію, Естонію, Латвію, Литву, землі Польської держави по лінії рік Нареву, Вісли і Сяну, Бессарабію.

 

4. Вплив радянсько-німецьких договорів на подальший розвиток подій у світі.

 

М. Хрущов про реакцію Й. Сталіна на договір про ненапад:

«Я вже говорив, як Сталін сприйняв цей договір. Він ходив гоголем, за дерши носа, і буквально говорив: «Надув Гітлера, надув Гітлера».

      Учням пропонується спрогнозувати вплив радянсько-німецьких домовленостей на подальший хід історичних подій. Адже, хоча дана тема в курсі історії ще не вивчалась, але вони володіють певним багажем знань стосовно Другої світової війни.  Прогноз можна побудувати за такими підпунктами:

●                  реакція громадської думки та Західних країн;

●                  вплив угод на подальшу долю країн Східної Європи та Прибалтики;

●                  подальші дії Німеччини.

       Учитель пропонує учням назвати країни назви яких зустрічаються в таємному додатковому протоколі та визначає перспективи для кожної з них:

Фінляндія

радянсько-фінська війна, поразка Фінляндії: Фінляндія –  союзниця  гітлерівської Німеччини

Естонія, Латвія, Литва

у 1940-1941рр. «мирним шляхом» встановлено соціаліс тичний лад; нетерпимість прибалтів до всього радянсь кого; перші республіки, які вийшли з СРСР

Східна Польща

Західна Україна і Західна Білорусія увійшли до УРСР і БРСР в складі СРСР; возз'єднання, радянізація

Бессарабія

на вимогу СРСР відійшла від Румунії у 1940 р

 

Висновки:

     Договір і Протокол свідчать: радянське керівництво, посвячене в плани нацистської держави на найближчі місяці, стало фактично на шлях заохочення агресора, кот рий через 7 днів розв’язав Другу світову війну. Радянська преса вихваляла успіхи вермахту в Польщі, водночас засуджуючи Велику Британію, що розпочала війну проти Німеччини. На черзі були дії Червоної Армії в Польщі, Прибалтиці, Бессарабії.

       Відповідальність за розв'язування Другої світової війни разом з іншими країнами, без сумніву, несе і сталінське керівництво СРСР.

 

ІV. Узагальнення вивченого.

Опитування підсумок.

Запитання для учнів:

●        Що нового дізналися сьогодні на уроці?

●        Яку інформацію, отриману на уроці, ви вважаєте найважливішою?

●        Чи було вам цікаво?

●        Які ви могли б зробити висновки?

●        Стосовно якого питання ваша думка змінилася, чи підтвердилася?

 

V. Домашнє завдання.

1) Матеріал підручника

Полянський П.Б. Всесвітня історія.1914 – 1939: Підр.для 10-го  кл. – К: Ґенеза, 2002.  – С. 279 – 284.

Бердичевський Я.М., Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: 1914 – 1939: Навч. посіб. Для 10 кл. – К.:А.С.К., 2000. – С. 393 - 403

  1. Підготуватися до тематичного оцінювання за темою «Міжнародні відносини».
  2. Підготувати запитання по темі для гри «Хокей»

Автор: Рак Сергій Олександрович,

вчитель історії Топильнянського НВК спеціаліст вищої категорії.

Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Будь-ласка, залогіньтеся для додавання коментарів
Рейтинги
Рейтинг доступний лише для користувачів.

Будь-ласка, залогіньтеся або зареєструйтеся для голосування.

Немає даних для оцінки.
Авторизація
Логін

Пароль



Забули пароль?

 Відновити 
Зараз на сайті
· Гостей: 2

· Користувачів: 0

· Всього користувачів: 2,515
· Новий користувач: valentina-kundel
Сторінка завантажилась за 0.02 сек. 2,464,684 унікальних відвідувачів