March 29 2020 05:44:03
Навігація
· Головна
· Вчительске буття
· Блог адміна
· Календарні планування з історії та правознавства
· Конспекти уроків (історія)
· Конспекти уроків (правознавство)
· Конспект уроку з природничих дисциплін
· Конспекти уроків для початкових класів
· Методика та методологія навчання
· Освіта мовою закону
· Позакласні виховні заходи
· Статті на різні теми
· Статті на допомогу вчителю та батькам
· Пошук
· Файли
· Фотогалерея
· Зворотній зв'язок
· FAQ
Останні статті
· Плакати, кабінет... ...
· ЗМІ для шкіл?
· Оновлюємо кабінет...
· Поступаємо в українс...
· Чому приватні школи ...
Лічильники
Тема. Греція в XI—VI ст. до н. е.

Мета:  

  • ознайомити учнів зі змістом поем Гомера «Іліада» та «Одіс­сея», дати характеристику цим творам як літературним пам'яткам та історичним джерелам;
  • підвищити рівень куль­турного розвитку учнів.

Очікувані результати.   

Після цього уроку учні зможуть:

називати час Гомерівського періоду в історії Греції, великої грецької колонізації; показу­вати на карті напрями грецької колонізації;

застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: «колонія», «метрополія»;

визначати роль літературних пам'яток Дав­ньої Греції як історичних джерел.

Тип уроку: комбінований.

 

ХІД УРОКУ

 

I.    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Фронтальне опитування. 

1)    На який період припадає розквіт Ахейської палацової цивілізації?

2)    Назвіть основні заняття ахейців.

3)    Чому загинула Ахейська цивілізація?

4)    Із яких джерел ми дізнаємося про найдавнішу історію Греції?

Обговорення останнього питання дозволить перейти до вивчення нового матеріалу.

IIIВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера.

Метод «Ажурної пилки». 

Учитель створює три «домашні» групи і знайомить учнів із поряд­ком роботи.

1) «Домашні» групи опрацьовують питання, визначені в завдан­ні, готуються стати експертами по одному з питань (8—10 хви­лин).

2)  З експертів створюються групи, у яких відбувається обмін ін­формацією (6—8 хвилин).

3) Експерти повертаються в «домашні» групи й готуються до про­ведення фронтальної бесіди.

Інформацію для опрацювання питань у «домашніх» групах можна взяти з підручника. Оскільки не всі підручники містять матеріал із цієї теми, пропонується варіант інформаційних карток.

Інформаційна картка 1. Виникнення епосу та проблема його авторства

Період XI—IX ст. до н. є. в історії Греції заведено називати «гомерівським» — за ім'ям великого поета Гомера, дві поеми якого - «Іліада» та «Одіссея», є найважливішим джерелом інформації про цей час. Питання про походження гомерівських поем (так зване гомерівське питання) належить до ще не розв'язаних наукових проблем. Як особа Гомера, так і його твори були предметом запеклих суперечок і в давнину, і в новий час. Ученим удалося приблизно з’ясувати час і місце створення поем. Швидше за все, поеми були створені у VIII ст. до н. е. (причому «Іліада» — трохи раніше, ніж «Одіссея») в одному з грецьких міст іонійського (малоазійського) узбережжя Егейського моря. Гомерівський епос виник не на порожньому місці. У великого поета були численні попередники — аеди, які  з покоління в покоління передавали перекази про Троянську війну та її героїв. Можливо, аедом був і сам Гомер, який зібрав і переробив ці перекази, створивши на їх основі поеми, що є справжніми літературними шедеврами.

Інформаційна картка 2. Зміст «Іліади»

Дія «Іліади »(тобто поеми про Іліон — так греки називали Трою) від­несена до десятого року Троянської війни, але ні причина, ні перебіг війни в поемі не викладаються. «Іліада» складається з 15 700 віршів, що згодом були розбиті античними вченими на 24 книги, за кількістю літер грецького алфавіту.

Центральною фігурою поеми є Ахілл, син фессалійського царя Пелея і морської богині Фетіди, найхоробріший з ахейських воїнів. Верховний вождь ахейців Агамемнон відібрав в Ахілла його бранку Брісеїду. Ображений Ахілл відмовляється брати участь у боях. Ці по­дії є зав'язкою поеми.

Виклад «Іліади» ведеться через перемоги ахейців до їхніх поразок, до загибелі Патрокла (найближчого друга Ахілла), що кличе до помс­ти, і до смерті Гектора від меча Ахілла. На цей сюжетний стрижень нанизано велику кількість імен та епізодів із грецьких героїчних пе­реказів; деякі з них навіть сюжетно не пов'язані з троянським циклом, а розповідаються дійовими особами як перекази минулого.

Інформаційна картка 3. Зміст «Одіссеї»

Темою «Одіссеї» є подорожі та пригоди хитромудрого Одіссея, царя Ітаки, який повертається з троянського походу. У цей час до його вір­ної дружини Пенелопи сватаються численні женихи, і син Одіссея Телемах рушає на пошуки батька.

«Одіссея» певною мірою є продовженням «Іліади»; дія поеми нале­жить до десятого року після падіння Трої. Усі учасники троянського походу, які уникли загибелі, вдало повернулися додому, лише Одіссея сумує в розлуці з домашніми, силоміць утримуваний німфою Каліпсо. Багато випробувань і небезпек очікувало на Одіссея по дорозі в Ітаку; зустріч із велетнем-людожером Поліфемом, із чарівницею Кіркою, смертоносними сиренами, які приваблюють мореплавців ча­рівним співом, а потім гублять їх. Він зміг пропливти повз страшні скелі — Сциллу і Харибду,— які розчавлювали кораблі мореплавців. Після довгих мандрів, перетворений Афіною на старого жебрак Одіссей повертається до Ітаки. Зустрівшись із сином, він розправляється з женихами Пенелопи.

Фронтальна бесіда. 

1)    Про які історичні події оповідають поеми?

2)    Що ми дізналися про господарську діяльність греків?

3)    Які відомості про суспільні відносини в Давній Греції містять ці твори?

2.  Господарське життя. Військова організація та організація влади.

Робота зі схемою. 

Особливу увагу під час розгляду питання слід приділити характе­ристиці суспільних відносин у зазначений період. Учитель демонст­рує схему.

Схема "Суспільні відносини у Греції в XI—VI ст. до н. е."

 

Коментуючи схему, учитель дає учитель визначення новим понят­тям (філа — плем'я, об'єднання родів; басилевс — верховний жрець, воєначальник під час війни, іноді — головний суддя; народні збо­ри — збори чоловіків племені; рада старійшин — старійшини знат­них родів).

3.  Поява писаних законів у Греції. Грецька тиранія.

Розповідь учителя. 

Тиранія — форма державного правління в античній Греції, що характеризувалася зосередженням влади в руках однієї людини.

Арістотель називав тиранію «неправильним» державним устроєм і протиставляв їй монархію. Основною різницею між ними, як він справедливо зазначав, був спосіб приходу до влади. Якщо монархія передбачала законне отримання влади — шляхом наслідування, то тиранія передбачала її захоплення силою.

Тиранія як масове явище в грецькому політичному житті з'явля­ться в VI ст. до н. е. Як правило, тиранами ставали вищі посадові особи полісу — архонти, що силою бажали продовжити свої повноваження. Часто тирани були аристократами за походженням, які з певних причин розривали зв'язок зі своїм станом і переходили на бік демосу. За його допомогою, силою або хитрощами, вони захоп­лювали владу.

Спочатку тиранія мала позитивний вплив на суспільні відносини у Давній Греції: саме завдяки їй стала можлива антична демократія. Тирани часто видавали закони, спрямовані на покращення станови­ща простих людей, сприяли розвитку торгівлі і ремесел, були меце­натами. Однак разом із цим їхня влада ґрунтувалася на насильстві і свавіллі, тому проти тиранів часто спалахували повстання. Убивство тирана — тираноборство — уважалося найвищим громадян­ським учинком.

Найвідомішими тиранами були Пісістрат — тиран Афін, Кіпсел і Періандр із Коринфу, Полікрат із Самосу, Гедон і Гієрон із Сіракуз, Фрасибул із Мілету.

4. Велика грецька колонізація.

Робота з підручником. 

Прочитайте текст параграфа і запишіть у зошити причини гре­цької колонізації.

Учні мають назвати такі причини:

–       у Греції не вистачало землі;

–       ті, хто зазнали поразки в політичній боротьбі, мали залишити Грецію;

–        розширення торговельних зв'язків.

Робота з картою. 

Переконавшись у правильності виконання попереднього завдання учитель показує на карті основні напрямки грецької колонізації:

а) західний — Південна Італія та Сицилія;

б) північно-східний — фракійське узбережжя Егейського моря, узбережжя Чорного моря;

в) південний — фінікійське узбережжя.

Робота над формуванням поняття. 

Учні записують у зошитах визначення.

Колонія — 1) поселення людей, що переселилися з іншої країни; 2) країна, що захоплена та пригноблюється іншою країною.

Метрополія — місто-держава (поліс), що має колонії.

Учитель пропонує знайти приклад, який ілюструє визначення у тексті підручника (Ольвія — колонія, Мілет — метрополія).

Учитель підкреслює, що в епоху, яку ми вивчаємо, поняття «колонія» розглядається в першому значенні, оскільки нові поселення були незалежними від метрополії державними утвореннями.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Фронтальне опитування.

1) Який період в історії Давньої Греції має назву гомерівський?

2) Які джерела допомагають нам скласти уявлення про давньо­грецьке суспільство цього періоду?

3) Коли з'явилися писані закони в Греції?

4) Кого давні греки називали тираном? Яку роль відіграли перші тирани в житті суспільства?

5) Що таке «колонія»?

6) Що таке «метрополія»?

V.   ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель аналізує активність учнів на уроці під час роботи в гру­пах, виконання завдання за підручником, фронтального опитування та оцінює її.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Виконати завдання на контурній карті: указати напрями гре­цької колонізації.

Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Будь-ласка, залогіньтеся для додавання коментарів
Рейтинги
Рейтинг доступний лише для користувачів.

Будь-ласка, залогіньтеся або зареєструйтеся для голосування.

Немає даних для оцінки.
Авторизація
Логін

Пароль



Забули пароль?

 Відновити 
Зараз на сайті
· Гостей: 1

· Користувачів: 0

· Всього користувачів: 2,515
· Новий користувач: valentina-kundel
Сторінка завантажилась за 0.08 сек. 2,592,694 унікальних відвідувачів