October 18 2019 14:11:41
Навігація
· Головна
· Вчительске буття
· Блог адміна
· Календарні планування з історії та правознавства
· Конспекти уроків (історія)
· Конспекти уроків (правознавство)
· Конспект уроку з природничих дисциплін
· Конспекти уроків для початкових класів
· Методика та методологія навчання
· Освіта мовою закону
· Позакласні виховні заходи
· Статті на різні теми
· Статті на допомогу вчителю та батькам
· Пошук
· Файли
· Фотогалерея
· Зворотній зв'язок
· FAQ
Останні статті
· Плакати, кабінет... ...
· ЗМІ для шкіл?
· Оновлюємо кабінет...
· Поступаємо в українс...
· Чому приватні школи ...
Лічильники
Тема. Урок узагальнення за темою «Київська Русь у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.»

Мета: повторити та узагальнити матеріал, вивчений із теми, підготуватися до уроку тематичного оцінювання,; розвивати в учнів уміння аналізувати матеріал, робити висновки, виділяти головне; сприяти національно-патріотичному вихованню.арактеризувати політичний та соціально-еко­номічний розвиток Галицького та Волинського князівств; з'ясувати стан культури в Київській Русі в період роздробленості; розвивати в учнів уміння аналізувати історичні факти, працювати з картою та документами, визначати місце особистості в іс­торичному процесі; виховувати в учнів національ­но-патріотичні почуття.

Обладнання: Карта,

Тип уроку: Урок узагальнення та систематизації знань.

 

ХІД УРОКУ 

  1. I.   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ    

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Графічний диктант.

Серед запропонованих тверджень є правильні й помилкові, Правильні твердження учні позначають знаком +, а. помилкові_-. Пропонується проводити з усім класом у письмовій формі.

1)           Роздробленню Київської Русі сприяло зростання феодаль­ної власності на землю.

2)           Поштовхом до роздроблення став з'їзд князів у Любечі.

3)     Останнім князем єдиної Київської держави був син Воло­димира Мономаха — Святослав.

4)           Роздроблення Київської Русі було закономірним явищем.

5)           Занепад торговельного шляху «із варягів у греки» вплинув
На послаблення Києва як економічного центру Київської
Русі.                           

6)     За формою правління всі князівства Київської Русі були монархіями.

7)           Київське князівство було одним із найбільших, але мало­
заселених князівств Київської Русі.

8)           Узяття й пограбування міста Києва Андрієм Боголюбським
відбулося в 1179 р.

9)           Перша згадка назви «Україна» в письмових джерелах да­
тована 1178 р.

10)   Найбільшими містами Київської Русі здавна були Київ,
Чернігів, Переяслав.

11)   Чернігово-Сіверське князівство розташовувалося по бере­
гах річок Десна, Сейм, Сула, Дніпро, Прип'ять.

У Чернігово-Сіверському князівстві нараховувалося біль­
ше ніж 50 міст.

 

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Після розпаду Київської Русі, у результаті тривалих міжусобних війн між князями, Київ зазнає періоду занепаду і втрачає значення економічного й політичного центру Русі. Однак у період роздроб­леності прискорилися державотворчі процеси і формування україн­ської народності. Центр української державності переміщується із Середнього Подніпров'я на західноукраїнські землі. Осередком державності стали Галицьке та Волинське князівства. Видатний історик М. Грушевський уважав ці два князівства найбезпосеред-ніпіими спадкоємцями політичної та культурної спадщини Києва. Інший український історик — С. Томашівський — назвав Галиць-ко-Волинське князівство першою безперечно українською держа­вою, оскільки в XIII ст., за часів свого розквіту, ці два об'єднані князівства охоплювали 90 % населення, що проживало в межах теперішніх кордонів України. На сьогоднішньому уроці ми якраз і познайомимося з особливостями соціально-економічного й полі­тичного розвитку Галицького та Волинського князівств, з'ясуємо стан розвитку культури Київської Русі в період роздробленості, порівнявши зі станом розвитку в період її розквіту.

 

 

IV ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Галицька та Волинська землі. 

Розгляд питання про Галицьку та Волинську землі вивчається шляхом розповіді вчителя та складанням узагальнюючої таблиці.

Особливості розвитку Галицького та Волинського князівств

Галицьке князівство

Волинське князівство

Розташовувалося у східному перед­гір'ї Карпат, у верхів'ях річок Дніс­тер і Прут. Територію заселяли племена дулібів, .тиверців, білих хорватів. Сусідами були угорці та поляки, із якими часто доводилося вести війни. Центром було спочатку місто Пере­мишль, потім — Галич. Першими князями були Ростислави-чі — нащадки Ярослава Мудрого. На князя великий вплив мали бояри, які були найбагатшими та могутніши­ми на всіх руських землях. На території Галичини були зосере­джені великі запаси солі — товару, від якого залежала вся Русь

Розташовувалося на схід від Волинського і на захід від Ки­ївського князівств. Територію заселяли племена дулібів і білих хорватів. Єдиними чужоземними сусі­дами були литовці. Центром було місто Володи­мир, засноване Володимиром Великим. При владі перебували Мсти-славичі, що вели свій рід від Володимира Мономаха. Волинські бояри були менш багатими й могутніми та ви­ражали відданість і підтримку своєму князеві

Обидва князівства мали вигідне розташування й були недосяжними для кочовиків зі степу. Вони були густозаселеними. їхні міста розташовувалися на торговельних шляхах, що йшли із За­ходу                                                                                                

2. Правління Володимира та Ярослава Осмомисла в Галицько­му князівстві. 

Розгляд питання відбувається шляхом опрацювання учнями джерел інформації.

Робота в групах.

Учитель об'єднує учнів у дві групи, кожна з яких за джерела­ми інформації досліджує основні напрямки політики галицьких князів: І г р у п а — Володимира (Володимирка), II г р у п а — Яро­слава Осмомисла, після чого учні дають характеристику князю за таким планом: ,

 1) Основні напрямки внутрішньої політики князя.

2)           Основні напрямки зовнішньої політики князя.

3)           Особисті моральні якості.

4)Значення правління для зміцнення Галицького князівства 

І група 

Володимирко (1104—1152 рр.) — галицький князь зід 1141 р. (за іншими джерелами — від 1144 р.), син Володаря Ростиславича. Спочатку був Звенигородським князем, потім захопив Пе­ремишль. Поступово об'єднав Перемишльську, Звенигородську, Галицьку і Теребовлянську землі в єдине князівство. За столицю обрав місто Галич. Вийшов з-під влади київського князя, за що проти нього київськими князями Всеволодом та Ізяславом були організовані походи. Виступав союзником Юрія Долгору-кого в боротьбі проти Ізяслава. Намагався об'єднати під своєю владою волинські землі, але зазнав поразки в боротьбі за них із київським князем Всеволодом Ольговичем. Придушив Галиць­ке повстання бояр41144 р. Помер раптово 1153 р. на Різдво. За легендою, він був покараний за те, що злегковажив присягою, коли, отримавши поразку від київського князя Ізяслава, при­сягав на хресті, що віддасть Ізяславу завойовані землі й буде його слухати. Але насправді він не повернув землі й розпочав підготовку до боротьби з київським князем.

II   група 

Ярослав Осмомисл (30-ті рр. XII ст — 18ДХ(І>Х.)І;І87). Князь галицький (1153— 1187 рр.), син Володимирка. Приєднав до свого князівства землі між Дністром і Карпатами, пониззя Дунаю. Мав добрі союзницькі відносини з Угорщиною, віддав­ши 1167 р. свою дочку за угорського короля Стефана Щ. За до­помогою великого війська став одним із наймогутніших князів на Русі. Його внутрішня політика була спрямована на боротьбу з боярством, яке в той час уже перетворилося на родову аристок­ратію з військовими дружинами і почало втручатися не тільки в державні, але й приватні сдрави князя. Галицьке князівство підтримувало економічні й торговельні відносини з Болгарією та Візантією. Разом з іншими давньоруськими князями вів бо­ротьбу проти половців. Мав великий вплив у боротьбі князів за великокнязівській престол. Прізвище Осмомисл історики тлу­мачать по-різному: мав вісім думок, вісім турбот одразу; знав вісім мов; мав розум за вісьмох тощо.

 

V ПІДСУМОК УРОКУ

— Як ви вважаєте, яке із цих князівств першим відокремилося від Київської Русі? Чому?

 

VІ Домашнє завдання (параграф 16)


Джерело:http://holodnyak-anna.at.ua/load/konspekti_ukrokiv_istorija_ukrajini_7_klas/konspekt_uroku_istorija_ukrajini_7_klas_tema_urok_uzagalnennja_khiii_st/6-1-0

Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Будь-ласка, залогіньтеся для додавання коментарів
Рейтинги
Рейтинг доступний лише для користувачів.

Будь-ласка, залогіньтеся або зареєструйтеся для голосування.

Немає даних для оцінки.
Авторизація
Логін

Пароль



Забули пароль?

 Відновити 
Зараз на сайті
· Гостей: 1

· Користувачів: 0

· Всього користувачів: 2,515
· Новий користувач: valentina-kundel
Сторінка завантажилась за 0.09 сек. 2,522,995 унікальних відвідувачів