August 05 2020 04:47:03
Навігація
· Головна
· Вчительске буття
· Блог адміна
· Календарні планування з історії та правознавства
· Конспекти уроків (історія)
· Конспекти уроків (правознавство)
· Конспект уроку з природничих дисциплін
· Конспекти уроків для початкових класів
· Методика та методологія навчання
· Освіта мовою закону
· Позакласні виховні заходи
· Статті на різні теми
· Статті на допомогу вчителю та батькам
· Пошук
· Файли
· Фотогалерея
· Зворотній зв'язок
· FAQ
Останні статті
· Плакати, кабінет... ...
· ЗМІ для шкіл?
· Оновлюємо кабінет...
· Поступаємо в українс...
· Чому приватні школи ...
Лічильники
УРОК: Давній Китай

Мета: сформувати уявлення про природно-географічні й кліматичні умови Китаю та його населення, його повсякденне життя, побут та заняття; розкрити історичну необхідність та причини виникнення найдавніших китайських цивілізацій та імперій; ознайомити з найвідомішими особами китайської історії; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, знаходити аналогії та відмінності у розвитку Китаю та інших країн, висловлювати і підкріплювати фактами свою думку, працювати з різними видами джерел інформації.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: історична карта „Давні Індія та Китай”, атлас, підручник, додаткові джерела інформації (фрагменти історичної статті), електронний диск „Міфи народів світу”.

Основні поняття та терміни: Хуанхе, Янцзи, „Піднебесна”, Гімалаї, бамбук, династія, ван, Чжоу, Хань, Цінь, Хань, Велика Китайська стіна, чжухоу, дафу, ші, лужень, повстання „жовтих повязок”

Методи діяльності: пояснення вчителя; учнівські повідомлення; експрес-контроль; самоперевірка знань; взаємоперевірка знань; складання та робота з таблицею; самостійна дослідницька робота з підручником та додатковим джерелом, робота з атласом, настінною та контурною картою, самоосвітня; групова робота; фронтальне опитування; бесіда, складання опорного конспекту, порівняльна характеристика.

Після цього уроку учні зможуть: називати час виникнення цивілізації в Китаї, появи могутніх держав за Цінь Шіхуанді; називати найвідоміших правителів Китаю, характеризувати особливості природних умов, рис господарства та суспільного життя; показувати на карті головні китайські річки, центри цивілізації, території імперій Цінь і Хань, Великий китайський мур; описувати життя і заняття китайців; визначати і пояснювати причини виникнення і занепаду держав в Китаї, будівництва Великої китайської стіни, найвідоміших народних повстань.

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

            1) Вибіркова перевірка вчителем таблиці, складеної учнями вдома або її колективний розгляд.

Заповнена таблиця може мати такий вигляд:

Галузі

Твір/досягнення

Коротка характеристика

І. Література

1.”Рігведа”

 

 

2. Поема „Махабхарта”

 

 

 

3. Поема „Рамаяна”

Збірник священних гімнів та заклинань, створених аріями 3 тис. років тому

Найбільший літературний твір (200 тис. віршів) про боротьбу між двома царськими родами Пандави і Каурави у ХІ ст. до н.е.

Розповідь про життя принца Рами, пошуки і визволення його дружини Сіти.

ІІ. Математика

Цифри, що отримали назву арабських; нуль

Поклали початок десяткової системи числення

ІІІ. Медицина

Лікарські трави

За їх допомогою лікували застуду та інші хвороби

ІУ. Винаходи

1. Спосіб виготовлення цукру з соку тростини

2.Писемність – санскрит

 

3. Шахи

 

 

 

Основана на знаках алфавіту заклала основи грамотності серед індійців

Інтелектуальна гра популярна і досі, яка задумувалася, як битва між двома арміями

У. Архітектура та скульптура

Статуї та барельєфи з каменю з зображенням богів, тварин, людей,

„Колони Ашоки”

Ступи

Служили прикрасами для храмів та палаців

 

 

 

На них висікали тексти царських указів

Служили храмовими спорудами індійців

2) Експрес – контроль „Так – ні” 

Якщо учень погоджується з наведеним твердженням, навпроти номера запитання він ставить знак „+”, якщо ж не погоджується – „-”

Для перевірки робіт можна скористатися як методом самоперевірки: учень сам звіряє свої відповіді з тими, що записані на дошці чи оголошені вчителем; так і взаємоперевірки: після написання роботи учні обмінюються зошитами з сусідами, які, керуючись власними знаннями, перевіряють їх. В кінці уроку вчитель може вибірково зібрати кілька конспектів, щоб уточнити об’єктивність виставлених партнером балів.

1. Одним із найдавніших міст індійської цивілізації було місто Мохенджо-Даро.                                                                                         (+)

2. У другій половині ІІ тис. до н.е. до Північної Індії увійшли племена варварів.                                                                                                         (-)

3. Природні умови в долині Інду були більш сприятливими для господарської діяльності, ніж в долині Гангу.                                              (+)

4. На чолі давньоіндійської держави стояли імператори.   (-)

5. Поділ людей на групи, здійснений богом Брахмою, називається класифікацією.                                                                                                 (-)

6. За гарну поведінку і гідні справи індійці могли переходити з нижчої варни до вищої.                                                                                               (-)

7. Найдавніший збірник текстів, укладений на честь індійських богів, носив назву „Рігведа”                                                                              (+)

8. Найпоширенішими релігіям у Давній Індії були буддизм та індуїзм.                                                                                                                          (+)

9. Головні правила буддизму, проголошені Буддою були спрямовані на людяність, добро і справедливість.                                                           (+)

10. Індійська писемність, що виникає у середині І тис. до н.е., базується на ієрогліфах.                                                                          (-)

11. Індійцям належить першість у винаході компаса.                                 (-)

12. Одним з найважливіших досягнень давньоіндійської культури було винайдення десяткової системи цифр.                                         (+)

3).  Перегляд презентації „Індія” з диску „Міфи народів світу”, в ході якої діти записують в зошит досягнення індійської цивілізації (господарство, культура, мистецтво, відкриття, історичні пам’ятники), про які йдеться у сюжеті.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

                       План

  1. 1.     Природно-географічні умови Китаю
  2. 2.     Господарське та повсякденне життя населення
  3. 3.     Виникнення та розвиток давньокитайських держав
  4. 4.     Імперії Цінь та Хань
  5. 5.     Велика Китайська стіна

 

1.Природно-географічні умови Китаю

Питання розглядається за допомогою настінної карти та карти атласу „Давні Індія і Китай” (також можна працювати з картою, вміщеною в підручнику № 2 на с. 115 „Стародавній Китай”), використовуючи які учням пропонується самостійно виконати завдання:

1). В якій частині світу знаходиться Китай? А в якій частині Азії?

2). Опишіть географічне положення Китаю та кліматичні особливості;

3). Визначте, як називаються найбільші річки Китаю. Де вони беруть свій початок і куди впадають?

4). Де знаходиться Велика Китайська стіна? Якою, на вашу думку, могла б бути головна причина її спорудження?

5). Знайдіть на карті і назвіть давні держави, що існували на території Китаю.

За допомогою фронтального опитування вчитель з’ясовує правильність виконання завдань, вносячи в разі потреби корективи і уточнення. Учень, який відповідає, супроводжує свою відповідь показом на настінній карті.

На завершення вчитель дає схематичну характеристику долин головних річок Китаю – Янцзи і Хуанхе, яку учні записують у зошит.

 

ЯНЦЗИ

ХУАНХЕ

1. З чого складалися береги

Густі ліси

Льос – гірська порода, схожа на пісок, глина

2. Заселеність

незаселені

заселені

3. Сприяння землеробству

не сприяє

сприяє

4. Впадають

Східнокитайське море

Жовте море

5.*** Рослинний світ

 

 

6. *** Тваринний світ

 

 

*** Завдання 5 і 6 учням пропонується виконати вдома, залучивши до їх виконання додаткові джерела.

На завершення вчитель пропонує учням (за бажанням) вдома виконати цікаве творче завдання: „Відомо, що китайці „нагородили” одну з головних своїх річок – Хуанхе безліччю епітетів. Спробуйте віднайти і записати якомога більше з них, пояснивши зміст такої характеристики. Можливо ви можете запропонувати свій варіант?”.

(Варіанти епітетів: „жовта річка”, „горе Китаю”, „річка, яка надриває серця”, „біч Китаю”, „річка тисячі бід”, „блукаюча річка” тощо)

2.Господарське та повсякденне життя населення

Самостійна групова дослідницька робота з історичним текстом

Вчитель називає напрямки, за якими слід характеризувати господарське та повсякденне життя китайців: вирощування рису; шовківництво; землеробство; скотарство; ремесла; військова справа, житла та одяг китайців, після чого, звернувши увагу на детальний опис процесів вирощування рису та виготовлення шовку у підручнику, пропонує учням ознайомитися з ними під час самоосвітньої домашньої роботи. На решті ж напрямків концентрується увага на уроці. Для цього клас об’єднується у 6 груп (по 4-5 чол.), кожна з яких повинна протягом 5-7 хв. дослідити поданий вчителем текст, виділивши найсуттєвіше, записавши на аркуші паперу формату А 3. Для цього:

1. Визначити критерії, за якими можна проаналізувати поданий текст;

  1. Здійснити аналіз фрагменту джерела згідно обраним критеріям.

По закінченні часу протягом 2 хв. група презентує результати своєї діяльності іншим учням, які занотовують почуте у зошит.

Джерелом дослідницької роботи слугує стаття Олега Крижанівського – „Буденне життя, Архітектура та мистецтво давнього Китаю”(З циклу „Культура та релігія Стародавнього Сходу”)// Історія в школах України, - 2007. - № 1, с.51-56

Командири груп отримують фрагмент тексту і напрямок роботи:

1 ГРУПА – „Землеробство, городництво, садівництво

2 ГРУПА  - „Скотарство”

3 ГРУПА – „Ремесло”

4. ГРУПА – „Військова справа”

5 ГРУПА – „Житла китайців”

6 ГРУПА – „Одяг та взуття китайців”

Результати дослідження груп (як вони були представлені учнями) прикріплюються на дошці:

1 ГРУПА – „Землеробство, городництво, садівництво ”

            Зернові культури                        чумиза, просо, пшениця, ячмінь, рис, соя,

                                                              квасоля, конопля

Городні культури                          часник, цибуля, черемша, бамбук, ріпу,

                                                              лотос, латук

Садові культури                             груші, сливи, абрикоси, каштани, хурму,

                                                              апельсини, персики, шовковицю

Знаряддя обробки землі           рало із залізним наральником,

 дерев’яний заступ із залізним

наконечником

2 ГРУПА  - „Скотарство”

РОЗВОДИЛИ ТВАРИН:

Як тяглову силу                              велику рогату худобу, здебільшого, волів

Для вживання в їжу                     собак, свиней, овець

Як засіб пересування                   низькорослі коні монгольської породи,

мули, ферганські рисаки, верблюди

3 ГРУПА – „Ремесло”

Назва ремесла

Здобутки

ткацтво

вдосконалено ткацький верстат, винайдені барвники, різноманітні сорти і види тканин

металургія

винайдено міхи, водяний двигун; розробка рудних промислів

інші ремесла

винайдено глиняні форми для відливання металу, способи виварювання солі

4.ГРУПА – „Військова справа”

            З чого виготовляли зброю                  бронза, а з І тис. до н.е. почали

                                                                                  використовувати залізо

            Види зброї                                                легка древкова зброя, алебарда з

                                                                                  серпозубим лезом і гострим списом

                                                                                  метальні списи, тризубці, кинджали,

                                                                                  довгі мечі, бойові сокири, арбалет,

                                                                                  лук зі стрілами

            Підрозділи китайського                     піхота, колісниці – бойові квадриги

            війська                                                        (важкий візок, запряжений волами),

                                                                                  кіннота, флот – ескадра бойових

                                                                                  човнів

            Захисне спорядження                         бронзовий шолом, прикрашений

звіриною маскою; дерев’яні та

шкіряні щити, шкіряний обладунок

з набитими бронзовими бляшками,

обладунок із залізних пластин

5 ГРУПА – „Житла китайців”

Найдавніше житло                   напівземлянки

Епоха Шан (Інь)               будинок на глиняній платформі, яка

                                                           рятувала від затоплення

Стіни                                    мазані глиняним розчином, зведені

                                                           каркасно-стовповим методом за

допомогою дерев’яної рами (І тис до н.е);

цегляні (епоха Хань)

Покрівлі                                                     плоскі з глини (доханьська епоха), криті

                                                                      очеретом, соломою (епоха Чжоу);

                                                                      з черепиці (ханський п-д); чотирисхилі

                                                                      покрівлі (І ст.. н.е.)

Долівка                                                      глиняна, вкрита циновкою

Опалення                                                  переносна грубка.

6 ГРУПА – „Одяг та взуття китайців”

Одяг                                                            довгий халат з шовку чи бавовни іноді з

                                                                      візерунками, підперезаний широким

                                                                      поясом; з довгими рукавами, в середині

яких – кишені; шкіряний фартух до колін;

з середини ІУ ст. до н.е чоловіки стали носити штани

Взуття                                              туфлі або сандалії на дерев’яній чи шкіряній підошві, у чоловіків – шкіряні чоботи

Головний убір                             шапка чи головна пов’язка

Вчитель закінчує роботу висновком про всебічний розвиток Китаю у стародавні часи, наявність природно-кліматичних умов і можливості для продуктивного розвитку землеробства, скотарства, ремесел.

  1. 3.    Виникнення та розвиток давньокитайських держав

Бесіда на повторення:

  1. 1.     Що таке держава?
  2. 2.     Назвіть причини її появи.
  3. 3.     Коли і де виникли перші держави?
  4. 4.     Які, на вашу думку, причини могли призвести до появи держави в Китаї?

Розповідь вчителя про найдавніші держави у Китаї і китайське суспільство, в ході якої учні складають опорний конспект. Він може виглядати так: 

ДАТА

ПОДІЯ

ЇЇ ПРИЧИНИ

ІІ тис. до н.е.

Великий Юй започаткував династію Ся

Захист Китаю від великих паводків та від зовнішніх нападів

ХІУ ст. до н.е.

У долині Хуанхе держава Шан (Інь)

Повстання проти жорстоких правителів династії Ся, прагнення об’єднати увесь Китай під єдиним керівництвом

ХІ ст. до н.е.

Династія Чжоу

Перемога племен Чжоу над іньським військом

770 р. до н.е.

Розпад держави Чжоу на кілька сотень самостійних царств

Неспроможність протистояти нападам кочових племен

У-ІІІ ст. до н.е.

Поступове виникнення „семи ворогуючих держав”

Боротьба за панування в Китаї, внутрішня боротьба за владу між представниками знатних родів; постійні напади кочовників і боротьба з ними





Характеризуючи китайське суспільство, вчитель називає основні стани, наводячи відмінності у їх станових можливостях на прикладі харчування:

        ВАН – ПРАВИТЕЛЬ

„єдиний серед людей”, військовий вождь і верховний жрець

Їв м’ясо бика, барана, свині

 

                       ЧЖУХОУ

- представники вищої китайської аристократії, сановники; утворювали раду, яка вирішувала головні питання: ведення війни, престолонаслідування

У їжу вживав тільки говядину

 

ДАФУ - голови родів і племен, правителі областей

Харчувався тільки свининою

 

ШІ – голови великих родів. Їли тільки рибу

 

ШУЖЕНЬ – прості люди. Не мали права їсти м’яса та риби






Утворення імперій Хань і Цінь виноситься на самостійне опрацювання вдома. Усна характеристика імперій здійснюється за алгоритмом:

  1. 1.     Хронологічні межі імперії (роки існування);
  2. 2.     Причини її утворення;
  3. 3.     Засновники імперії;
  4. 4.     Політичні зміни, здійснені за часів імперії;
  5. 5.     Господарські реформи;
  6. 6.     Повстання та виступи проти імперії;
  7. 7.     Причини падіння та наслідки існування імперій.

5. Велика Китайська стіна

Вивчення питання відбувається за допомогою роботи з підручником (№ 2, & 25, с.121). Учні мають знайти в тексті відповіді на запитання і в ході подальшого обговорення в загальному колі навести їх.

  1. 1.     Якою була мета спорудження Великої Китайської стіни?

(Захист від частих набігів кочових племен з півночі)

  1. Які племена і чому загрожували Китаю?

(Гуни, які нападали на китайські міста з метою їх грабунку)

  1. 3.     Чому китайці не могли по-іншому протистояти нападам гунів?

(У гунів була численна рухлива кіннота, крім того між царями китайських держав не було єдності і згоди у діях)

4. За якого царя споруджені раніше укріплення були об’єднані в один мур? Чому це стало можливим?

(За царя Цінь Шіхуанді, який об’єднав окремі держави в одну і укріпив її)

5. Хто був головним будівельником стіни? (Раби)

6. Скільки рабів брало участь у будівництві? ( 2 млн)

7. Для чого служили башти, скільки їх збудовано у мурі?

(Для сторожі: там цілодобово чергували дозорні, в разі потреби за допомогою вогнищ попереджуючи про небезпеку. Всього їх 60 тис.)

8. Якими були довжина, висота та ширина стіни? (Довжина – 6500 м, висота – 10 м, ширина – 5,5 м, по ній могли проїхати поруч 5 вершників)

ІУ. ЗАКРІПЛЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Закріплення вивченого і узагальнення набутих на уроці знань може проводитися у вигляді: А) „мозкового штурму” „Мої „відкриття” на сьогоднішньому уроці”, в ході якого учням необхідно перерахувати не менше 10 „відкритів” – тобто нової інформації, набутої в ході уроку; Б) „ланцюжка” – учні один за одним, не повторюючи сказане товаришами, називають свої „відкриття”

У. Домашнє завдання:

Прочитати & 25 (підр. № 2), дати відповіді на запитання;

за допомогою атласу виконати завдання у контурній карті;

закінчити складання порівняльної таблиці річок Янцзи та Хуанхе;

усна характеристика імперій Хань і Цінь;

творче завдання (за бажанням).

 

Автор: вчитель історії Донецького ліцею № 21

 Кожем”якіна Оксана Леонідівна

Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Будь-ласка, залогіньтеся для додавання коментарів
Рейтинги
Рейтинг доступний лише для користувачів.

Будь-ласка, залогіньтеся або зареєструйтеся для голосування.

Немає даних для оцінки.
Авторизація
Логін

Пароль



Забули пароль?

 Відновити 
Зараз на сайті
· Гостей: 1

· Користувачів: 0

· Всього користувачів: 2,515
· Новий користувач: valentina-kundel
Сторінка завантажилась за 0.08 сек. 2,645,013 унікальних відвідувачів