July 19 2019 23:41:48
Навігація
· Головна
· Вчительске буття
· Блог адміна
· Календарні планування з історії та правознавства
· Конспекти уроків (історія)
· Конспекти уроків (правознавство)
· Конспект уроку з природничих дисциплін
· Конспекти уроків для початкових класів
· Методика та методологія навчання
· Освіта мовою закону
· Позакласні виховні заходи
· Статті на різні теми
· Статті на допомогу вчителю та батькам
· Пошук
· Файли
· Фотогалерея
· Зворотній зв'язок
· FAQ
Останні статті
· Оновлюємо кабінет...
· Поступаємо в українс...
· Чому приватні школи ...
· Декілька слів про до...
· Реалії українського ...
Лічильники
Тема. Реформація в Німеччині

Мета: ознайомити учнів з політичним становищем і політичним устроєм Німеччини на початку XVIст., визначити причини появи нових релігійних течій; сформувати знання про Селянську війну в Німеччині; удосконалювати вміння учнів установлювати причинно-наслідкові зв’язки,  складати й аналізувати історичні схеми, працювати з картою; формувати шанобливе ставлення до представників інших релігійних поглядів.

Основні поняття і терміни: Реформація, Селянська війна, індульгенція, "Дванадцять статей", "Священна Римська Імперія німецької нації".

Основні дати і події:  31 жовтня 1517 р. виступ  М. Лютера проти індульгенцій;      1524 – 1525 р. Селянська війна в Німеччині; 1525 р. повстання в Тюрінгії.

Особа в Історії: Мартін Лютер, Томас Мюнцер.

Обладнання і література:

  • Гісем О. В. Мартинюк О. О. Всесвітня історія.8 кл. – К.: «Ранок»,  2009.
  • Подоляк Н. Г.  Всесвітня історія. 8 клас. – К.: «Генеза»,  2008. – С. 47-59.
  • Святокум  О. Є.  Всесвітня історія. 8 клас. – Х.: Веста: «Ранок»,  2005. – С. 28-37.
  • Бірюльов  І. М. Всесвітня Історія. Нові часи . – К .: Генеза, 2000. – С . 23-34
  • Д’ячков С. В. Литовченко С. Д. Всесвітня історія. Підручник 8 кл. – К.: «Ранок»,  2009. – С . 47-54.
  • Щедріна І.Е. Всесвітня історія. В схемах і таблицях, 6-9 класи. – Х.: Країна мрій. 2002.
  • Всесвiтня iсторія. 8 кл. Контурні карти. – К.: «Ранок»,  2009.        

Структура уроку

I.  Організаційний момент……………………………………………….............           2хв.

II. Актуалізація опорних знань учнів………………………………….…………  2хв.

III.Вивчення нового матеріалу………………………………………………….  27 хв.

  1. Становище Німеччини на початку XVI ст.
  2. Розвиток промисловості і торгівлі.
  3. Мартін Лютер і його реформаційне вчення.
  4. Реформаційні погляди Томаса Мюнцера.
  5. Селянська війна.

IV.Закріплення нових знань учнів……………………………………………….   8хв.

V. Підсумки уроку………………………………………………………………...   З хв.

VI. Домашнє завдання……………………………………………………...….….  З хв.

ХІД УРОКУ 

І. Організаційний момент 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда за запитаннями:

1)  В яких країнах у XV ст. відбувалися процеси централізації держави (подолання феодальної роздробленості, об'єднання під владою короля)?

2)  Що таке абсолютна монархія?

Вчитель: на­прикінці XV — на початку XVI ст. у ряді країн (Англія, Франція, Іспанія, Росія) було покінчено з феодальною роздробленістю, і під владою монархів стали створюватися сильні централізовані держави. Влада королів ставала абсолютною, ні від кого не залежною. Абсолю­тизм сприяв об'єднанню англійців, французів та інших народів у єди­ні нації - суспільні утворення, в яких були єдина територія, єдина мова, загальна культура й економіка. У Німеччині цього не відбулося.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Становище Німеччини на початку XVI століття.

Вчитель: до початку XV ст. Німеччина не тільки не стала централізованою дер-жавою, цієї країни взагалі не існувало. Була «Священна Римська імперія ні-мецької нації», до якої належали території з німецьким населенням. Тільки у XIX ст. з цих територій була утворе­на єдина Німецька імперія.

«Священна Римська імперія...» була заснована німецьким коро­лем Оттоном І, що підкорив Північну і Середню Італію (з Римом) у 962 р. Вона включала також Чехію, Бургундію, Нідерланди, Швей­царські землі. У XIII ст. влада імператорів стає номінальною, тобто формальною. З XVI ст. «Священною Римською імперією німецької нації» (розширення назви відбулося у XV ст.) правила династія Габсбургів. Влада імператора над князями була дуже слабкою, тому що були відсутні загальні органи управління, армія, фінанси. Вона не передавалася у спадщину; імператора обирали сім великих кня­зів — курфюрстів.

Володіння князів і багато міст були зовсім незалежними. Вони карбували власні монети, мали свої суди і збирали податки з насе­лення. Князі мали свої наймані війська і часто воювали між собою.

До початку Нового часу роздробленість імперії прийшла в проти­річчя з економічними можливостями німецьких земель.

2. Розвиток промисловості і торгівлі. Самостійна робота за підручником.

Бесіда за запитаннями:

1)   Які галузі промисловості розвивалися найбільш успішно у XVI ст.?

2)   Що нового з'явилося в організації виробництва?

3)   Яку роль відігравали німецькі землі у світовій торгівлі кінця XV — початку XVI ст.?

Висновок: на початку XVI ст. у Німеччині відбувався підйом господарства. У містах виробляли тканини, папір, скляний посуд. Зростав видобуток заліза, срібла, міді. Срібла в Німеччині видобували більше, ніж у. всіх інших країнах Європи. Виникали великі підприємства, на яких застосовувалося дороге устаткування і використовувалася праця найманих робітників.

Вчитель: у гірничій справі, виробництві тканин і друкарстві розвивалося капіталістичне виробництво. У сільській місцевості створювалися сукняні мануфактури. Найбагатшою родиною в Німеччині була родина Фуггерів. Засновник сімейного багатства спочатку володів ткацькою майстернею, а потім підкорив собі ткачів в околицях Аугсбурга. Нагромадивши капітал, Фуггери перетворилися на най­більших торговців і банкірів. їхніми боржниками були Папа Рим­ський, німецький імператор, багато королів і князів. В рахунок погашення боргу імператор надав Фуггерам право володіти сріб­ними і мідними рудниками імперії. Фуггери й інші багатії брали участь у упорядженні експедицій в Америку і торгівлі з колонія­ми. До того ж, Німеччина продовжувала посідати провідне місце и європейській торгівлі. Аугсбург і Нюрнберг були найбагатшими містами Європи. З ростом міст більше доходів стало приносити сільське господарство. Товарного характеру (виробництво на про­даж) набувають не тільки такі сільськогосподарські продукти, як хліб і м'ясо, але також вовна, льон. Щоб одержати більше про­дукції у своєму господарстві, феодали розширювали панську ріл­лю, скорочуючи селянські наділи. Вони захоплювали общинні наділи, забороняли селянам збирати хмиз у лісах, ловити рибу н річках, пасти худобу на пасовищах. Феодали збільшували пан­щину й оброк. Крім цього, селяни були зобов'язані платити по­датки князю і десятину церкві.

3. Мартін Лютер і його реформаційне вчення.

Вчитель: розгляд питання слід почати з висвітлення ролі католицької це­ркви в Середні віки: вона була головною опорою феодального ладу. Папських дипломатів, збирачів податків, продавців індульгенцій можна було зустріти у всіх країнах Європи, але в роздробленій Ні­меччині вони почували себе особливо затишно і вільно! Церковні володіння займали значну частину країни. Рейн — головну водну артерію — називали «попівською дорогою»: по берегах цієї судно­плавної річки були розташовані найбагатші церковні володіння з де­сятками міст і сел. Архієпископи і багато єпископів були незалеж­ними князями; серед семи найбільш сильних князів, що обирали імператора, було три архієпископи. Найбільші доходи Папи Рим­ського забезпечувала саме Німеччина. У тих країнах, де королівська влада була сильною, королі регу­лювали платежі, що надсилалися церквою До Риму. Але в роздроб­леній Німеччині католицька церква грабувала народ, не зустрічаю­чи перешкод з боку імператора. До початку XVI ст. усі верстви населення Німеччини були незадоволені католицькою церквою.

В обстановці загального невдоволення потрібний був лише при­від, щоб почалася відкрита боротьба. Таким приводом стала торгів­ля індульгенціями, що Папа Римський розгорнув у Німеччині. Ін­дульгенція — документ про повне чи часткове відпущення гріхів, який видає (продає) церква віруючому. Католицька церква розгор­нула торгівлю індульгенціями з XII ст.

У 1517 р. проти продажу індульгенцій, що набув характеру без­соромної наживи католицької церкви, виступив Мартін Лютер (1483—1546), професор богослов'я віттенберзького університету. 31 жовтня 1517 р. він вивісив на дверях Замкової церкви у Віттенбергу список, що містив 95 пунктів, які викривали римсько-като­лицьку церкву і її священнослужителів. Лютер відкидав роль церк­ви як посередника між Богом і людиною, вважаючи, що єдиним засобом спілкування людини з Богом є віра. Він стверджував, що кожна людина має право на самостійне вивчення Священного Пи­сання. Тому Лютер переклав Біблію з латинської мови на німецьку. Слідом за його перекладом з'явилися переклади Біблії і на інші мови.

Церковний суд засудив Лютера, але його підтримали деякі з німецьких правителів, і, крім того, у нього з'явилося безліч послідо­вників серед різних суспільних верств не тільки в Німеччині, але і по всій Європі. Коли імператор Карл V зажадав, щоб Лютер відмовився від свого вчення, той зайняв тверду позицію і заявив: «На цьому я стою і неї можу інакше!».

Вчення Лютера поклало початок Реформації.

Запитання на повторення: Що таке Реформація?

Вчитель: характеризуючи суть вчення Лютера (християнство без церкви, індульгенцій і Папи Римського), учитель демонструє схему:

Зображення для статей: sxema_2.jpg

 

 

4. Реформаційні погляди Томаса Мюнцера. 

Самостійна робота з підручником. Ознайомитися з матеріалом підручника.

Бесіда за запитаннями:

1)  Чиї інтереси виражав Томас Мюнцер?

2)  Що спільного в поглядах Мюнцера і Лютера?

3)  Чим відрізнялися погляди Мюнцера на задачі Реформації від вчення Лютера?

4) Що дозволило Мюнцеру стати ідеологом селянсько - плебейсь­кого і  табору?

Висновки:

- Реформація, розпочата Лютером, була прийнята різними сус­пільними верствами Німеччини: князями, бюргерством, селяна­ми. Причому, простий народ сприйняв її не тільки як вимогу рефо­рми церкви, але і як засіб захисту своїх прав;

- виразником народного революційного розуміння Реформації Отав Томас Мюнцер (1490—1525).

Вчитель: Томас Мюнцер був священиком, належав до найбільш освічених людей свого часу. В перші роки Реформації він виступив прихиль­ником Лютера, але потім пішов далі «нападок на попів і ченців». Мюнцер бачив задачу руху в проголошенні соціально-економічного перевороту, що наближається. Він мріяв про установлення «царства Божого на землі», тобто про справедливий порядок, при якому не буде ні багатих, ні бідних. «Уся влада повинна бути віддана простому народу», — стверджував він. Такі погляди зробили Мюн­цера надзвичайно популярним у народному середовищі, він став вождем селянсько-плебейського табору, який бачив у Реформації шлях до революційної перебудови суспільства..

5. Селянська війна. Вчитель: Бесіда за запитаннями.

  1. Які причини могли викликати Селянську війну в Німеччині на поч. XVI ст.?
  2. Яким чином ріст міст впливав на становище залежних селян?
  3. Якою владою користалися великі феодали у своїх володіннях?
  4. Як сприйняли селяни ідеї Реформації?

Висновок:  причини Селянської війни в Німеччині 1524— 1525 pp.:

∙        збереження феодальної роздробленості німецьких земель;

∙       посилення феодального гніту;

∙       невдоволення засиллям католицької церкви;

∙       переростання Реформації в народну реформацію, спрямовану проти основ феодального ладу.

Вчитель: улітку 1524 р. на південному заході Німеччини почалася Селян­ська війна. Звістка про це швидко поширилася по всій країні. До початку 1525 р. діяло шість загонів (до 40 тис. повстанців). Міська біднота підтримувала селян. Повсталі спалювали монастирі і замки феодалів, знищували документи із записами феодальних повинностей, виганяли священиків. Під час війни було висунуто три програми, основні положення яких відбивали інтереси відповід­них верств суспільства.

Програма Мюнцера (найбільш рішуча) - «Статейний лист»:

∙                     повне звільнення від гніту феодалів;

∙                     руйнування замків і монастирів;

∙                     розправа з феодалами, що будуть чинити опір.

«12 статей» — програма заможних селян:

∙               скасування особистої залежності;

∙               повернення захоплених общинних земель;

∙               зменшення панщини, оброку і десятини;

∙            надання права кожному селу обирати священика.
Програма буржуазії (прийнята в Хейльбронні):

∙             посилення влади імператора;

∙             уведення єдиної монети і скасування мита всередині країни;

∙             пропозиція звільнити селян від повинностей за великий викуп.

Навесні 1525 р. спалахнуло повстання в Тюрінгії, що стало най­більш значним етапом Селянської війни. До селян приєдналися мі­ські бідняки і гірники. Боротьбу очолив Мюнцер. Повсталі навча­лися військовій справі, із дзвонів відливали пушки. Але селянські загони не об'єдналися в одне велике військо і не мали загального керівництва. На південному заході дворяни пішли на обман (пообіцявши ви конати всі вимоги повсталих, якщо ті розійдуться по домівках), Щоб розгромити селян, які перевершували їхні сили. У Тюрінгії князі направили проти повсталих наймані війська. Із восьми тисяч селян, що боролися в загоні Мюнцера, загинуло п'ять Тисяч. Мюнцер потрапив у полон і був страчений. Усюди почалися переслідування і страти учасників повстання. Число загиблих перевищило 100 тис. чоловік.

Причинами поразки Селянської війни були:

∙     розрізненість дій, відсутність загального керівництва;

∙     незнання селянами військової справи;

∙     довірливість учасників війни (віра у можливість домовленості з феодалами);

∙     відсутність союзників (повсталих не підтримали буржуазія, бюргери, плебс).

Результатом війни стало закріплення на кілька століть роздробленості Німеччини і посилення феодального гніту.

IV. Закріплення нових знань учнів

Графічний диктант. Серед запропонованих тверджень є правильні і помилкові. Правильне твердження учні позначають знаком (↑), а помилкове — (↓).

1)    До початку XVI ст. Німеччина була централізованою державою.

2)    На початку XVI ст. у Німеччині відзначався помітний підйом господарства.

3)    Феодальна роздробленість сприяла економічному розвитку Німеччини.

4)    Реформація — це рух за перебудову церкви.

5)    Авторство «95 тез» належить Мартіну Лютеру.

6)    Мартін Лютер був прихильником продажу індульгенцій.

7)    Виразником інтересів народних мас у Селянській війні став Томас Мюнцер.

8)    Під час Селянської війни було висунуто три програми.

9)    Селянська війна закінчилася перемогою повсталих.

10)Результатом Селянської війни було закріплення роздробленості Німеччини .

V. Підсумки уроку

Учитель перевіряє диктанти (у випадку браку часу перевірка може проводитися вибірково) і робить аналіз типових помилок, що зустрічаються в роботах учнів.

VІ. Домашнє завдання

  • Опрацювати текст підручника.
  • Виконати завдання № 1, 2 навчального посібника.
  • Заповнити таблицю.

Цілі учасників реформації в Німеччині

Учасники

Цілі

1.Князі

 

2.Багаті городяни(бюргери)

 

3.Селяни і міські низи

 

 

 

 

Автор: Чернюк Андрій Васильович

вчитель ІІ категорії СЗОШ № 18

м. Біла Церква Київської області

Джерело: http://bestlessons.at.ua 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Будь-ласка, залогіньтеся для додавання коментарів
Рейтинги
Рейтинг доступний лише для користувачів.

Будь-ласка, залогіньтеся або зареєструйтеся для голосування.

Немає даних для оцінки.
Авторизація
Логін

Пароль



Забули пароль?

 Відновити 
Зараз на сайті
· Гостей: 1

· Користувачів: 0

· Всього користувачів: 2,515
· Новий користувач: valentina-kundel
Сторінка завантажилась за 0.03 сек. 2,488,382 унікальних відвідувачів