October 18 2019 14:03:17
Навігація
· Головна
· Вчительске буття
· Блог адміна
· Календарні планування з історії та правознавства
· Конспекти уроків (історія)
· Конспекти уроків (правознавство)
· Конспект уроку з природничих дисциплін
· Конспекти уроків для початкових класів
· Методика та методологія навчання
· Освіта мовою закону
· Позакласні виховні заходи
· Статті на різні теми
· Статті на допомогу вчителю та батькам
· Пошук
· Файли
· Фотогалерея
· Зворотній зв'язок
· FAQ
Останні статті
· Плакати, кабінет... ...
· ЗМІ для шкіл?
· Оновлюємо кабінет...
· Поступаємо в українс...
· Чому приватні школи ...
Лічильники
Тема. Київська Русь за наступників Ярослава.

Мета:   формувати в учнів уявлення про внутрішнє і зов­нішньополітичне становище Київської Русі після смерті Ярослава Мудрого за правління Ярославичів; розвивати в учнів уміння працювати з дже­релами інформації, аналізувати їх, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки, давати ха­рактеристику історичним діячам; сприяти патріо­тичному вихованню учнів.

Обладнання:   карта, картки з джерелами інформації, портрети Ізяслава, Святослава, Всеволода та Святополка.

Тип уроку:   урок засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ  

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ  

Запитання.

Якими були наслідки правління Ярослава Мудрого для зміцнення Київської Русі? (на дошці є схема-підказка)

Ярослав Мудрий:

1)   Завершив ...

2)   Розгромив ...

3)   Побудував ...

4)   Видав ...

5)   Заснував ...                                                                   

6)   Посилив ...

7)   Поширив ...

8)   Призначив ... 

9)   Уклав ...

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 

 Робота з історичним джерелом.

Для мотивації навчальної діяльності вчитель організовує роботу  учнів із джерелом інформації, після чого вони виконують завдання до нього.

Із настанови Ярослава Мудрого своїм синам

Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви есте брати від одного отця та одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас, і по­корить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер вже поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму Ізяславу, брату вашому Слухайтесь його, як ото слухались ви мене. А Святославу даю Чернігів яв, а Всеволоду — Переяславль…. 

1) Чим Яросалв аргументував заклик до синів своїх жити в злагоді?

2)   Поміркуйте, яку ідею щодо спадковості влади відображає цей текст?

Учні мають дійти висновку, що принцип старшинства між си­нами Великого князя у спадкуванні київського престолу призво­дить до розгортання міжусобної боротьби.

IІІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Правління Ярославичів. 

Розповідь учителя.

Отже, незадовго до смерті Ярослав спробував розв'язати про­блему, яка постала перед ним і його батьком Володимиром: як запобігти міжусобній боротьбі за київський престол, що спалаху­вала після смерті великого князя між його синами. У розподілі земель і влади між своїми синами він застосовував принцип стар­шинства: Ізяславу (ста'ршому сину) — Київ і Новгород; Святославу (другому сину) — Чернігів; Всеволоду (третьому) — Переяслав; В'ячеславу (четвертому) — Смоленськ; Ігорю (молодшому) — Володимир-Волинський. Тільки-но в якомусь із цих князівств звільнявся престол, кожний брат сходив на щабель вище. Отже, усі брати мали можливість досягти київського престолу (так зва­на ротація влади). Але Ярослав не врахував ще однієї традиції— спадкоємства від батька до сина. Сини померлих князів праг­нули посісти місце своїх батьків, а не поступатися перед дядька­ми. Тому до суперечок між синами київського князя додалися Ще й сутички між племінниками й дядьками. На розгортання міжусобних війн після смерті Ярослава вплинуло ще й те, що Могутність та авторитет Ізяслава були недостатніми для того, щоб виконувати роль великого князя. Щоб уникнути міжусобних війн, три брати — Ізяслав, Святослав і Всеволод — уклали «Союз і'трьох Ярославичів».

Робота в групах.

Учитель об'єднує учнів у чотири групи, кожна з яких за ма­теріалом підручника з'ясовує, хто управляв державою після смер­ті Ярослава Мудрого, а також визначає хронологічні межі прав­ління Ярославичів та основні засади їх внутрішньої та зовнішньої політики.

І група — правління Ізяслава.

II група — правління Святослава.

III група — правління Всеволода

IV група — прав­ління Святополка.

Під час презентації результатів своєї роботи учні складають таблицю. (Від кожної групи виступає один учень.) 

Правління Ярославичів

1. Ізяслав Ярославич (1054—1078рр. з перервами)

У період першого правління не видав киянам зброї на боротьбу з половцями, боячись повстання. Був змуше­ний тікати; удруге повернувся з польськими військами і вчинив жорстоку розправу над киянами. За нас його правління була зроблена спроба відродити «Союз трьох Ярославичів», створений новий збірник законів «Правда Ярославичів»; утретє повернувся в 1077 р. разом із поля­ками, але в 1078 р. загинув у битві з братом Всеволодом

2. Святослав Ярославич (1073— 1076рр.)

Посів київський престол у 1073 р. в ході боротьби з Ізя-славом, який утік до Польщі; уважався найздібнішим з усіх Ярославичів. У своїй політиці нагадував батька — Ярослава Мудрого; об'єднав під своєю владою майже всі українські 'землі; мав потяг до книг, дбав про розвиток освіти, але водночас прославився своєю жорстокістю; 20 років князював у Чернігові. Був родоначальником Че­рнігівської династії Ольговичів

3. Всеволод Ярославич (1078— 1093рр.)

Був дуже освіченою та розумною людиною, знав п'ять мов; розширив зв'язки з іншими державами. Віддав до­чку заміж за німецького цісаря, а його син Володимир одружився з дочкою англійського короля; посів Київський престол за правом старшинства після загибелі Ізяслава; із його смертю закінчилося правління першого покоління Ярославичів

4. Святополк Ізяславович (1093-1113 рр.)

Період його правління відносять до трагічних сторінок історії України; під час його правління половці здійсни­ли низку вдалих походів на Русь; учинив розправу над князем Васильком, запідозривши його в змові; на Віти-чівському з'їзді разом із Володимиром Мономахом зміг припинити міжусобиці; згодом відійшов від державних справ і зайнявся торгівлею

2. Повстання киян 1068р. 

Робота с підручником. с.80-81.

Запитання  та  завдання.

1)        Визначте і що спричинило повстання 1068 р. в Києві.

2)        З'ясуйте хід цього повстання та його наслідки.

 

3. Любецький з'їзд князів. 

Розповідь учителя.

Міжусобні війни, які розгорнулися в Київській Русі після смерті Ярослава Мудрого, завдали величезної шкоди державі. Вони призвели до послаблення влади великого князя, посилення процесу дроблення держави на окремі князівства, послаблення авторитету держави на міжнародній арені. Також збільшилася кількість набігів половців (куманів) — нових порогів, які на той час оселилися в причорноморських степах. Це бун численний і небезпечний ворог, який завжди нападав знена­цька. Нападаючи на Русь, вони палили міста й села, полонили тисячі людей.

Ярославичі усвідомлювали, які наслідки можуть мати між" особні війни між князями для держави, тому троє з братів — Ізяслав, Святослав і Всеволод — уклали між собою в 1058р. союз для спільного управління державою, який увійшов в іс­торію під назвою «Союз трьох Ярославичів». Цей союз тривав близько 15 років, протягом яких брати здійснили ряд заходів, зокрема, це були спільні виступи проти половців. Також вони намагалися зміцнити свій тріумвірат (особливо після повстан­ня 1068р.) і в 1072р. внесли зміни й доповнення до «Руської правди»  та створили новий збірник законів —  «Правда Яро­славичів». Цими діями князі намагалися навести лад в державі і запобігти розгортанню міжусобних війн. Зокрема, у «Правді Ярославичів» уводилися суворі покарання за будь-які порушен­ня права власності на землю та за виступи проти представни­ків князівської адміністрації.  Проте суперечки між князями продовжували загострюватися,  і в  1073 р.   «Союз трьох Яро­славичів»  розпався.  Невдоволені правлінням Ізяслава,  Всево­лод і Святослав виступили проти нього. Ізяслав був змушений утекти до Польщі, а київським князем став Святослав. Міжу­собні війни розгорнулися, з новою силою, унаслідок чого Київ по кілька разів переходив із рук у руки.  Наприкінці XI ст. на політичній арені з'явився син Всеволода,  переяславський князь Володимир Мономах. Разом із двоюрідним братом Свято-полком він зробив спробу зберегти політичну єдність Київської Русі: організував походи проти половців і виступив ініціатором скликання князівського з'їзду в Любечі з метою припинення князівських міжусобиць.

Запитання.

1) Як ви гадаєте, із якою метою був скликаний з'їзд князів
у Любечі?

2)           Яке рішення прийняли князі на цьому з'їзді?

3)           Яким було його значення?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Завдання на узагальнення.

Проаналізуйте з'їзд князів у Любечі, заповнивши наведену таблицю. (Учні заповнюють праву частину таблиці.)

З'їзд князів у Любечі

Питання 

Характеристика 

Дата 

1097р. 

Місце 

Місто Любеч 

Причини 

Спустошливі набіги половців; необхідність припинення міжусобних війн і налагодження суперечок між князями

 

Учасники 

Шість руських князів 

Рішення 

Кожен князь має право на свою вотчину (батьківські зем­лі); припинення розбрату між князями перед зовнішньою загрозою з боку половців 

Наслідки 

Порушення домовленостей між князями; розгортання но­вих міжусобиць 

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ    

Опрацювати відповідний матеріал підручника (параграф 13). Схарактеризу­вати одного з Ярославичів (за вибором) як особистість і держав­ного діяча. Підготувати повідомлення про прихід Володимира Мономаха до влади (готує один учень за бажанням).

 

Джерело http://holodnyak-anna.at.ua 


Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Будь-ласка, залогіньтеся для додавання коментарів
Рейтинги
Рейтинг доступний лише для користувачів.

Будь-ласка, залогіньтеся або зареєструйтеся для голосування.

Немає даних для оцінки.
Авторизація
Логін

Пароль



Забули пароль?

 Відновити 
Зараз на сайті
· Гостей: 1

· Користувачів: 0

· Всього користувачів: 2,515
· Новий користувач: valentina-kundel
Сторінка завантажилась за 0.03 сек. 2,522,978 унікальних відвідувачів